Біблія українською мовою

Книга пророка Захарія

наступний розділ →

Розділ 1
1: У восьмому місяці, у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка:
2: прогнівався Гос­подь на батьків ваших великим гнівом,
3: і ти скажи їм: так говорить Господь Саваоф: наверніться до Мене,— говорить Господь Саваоф,— і Я навернуся до вас,— говорить Господь Саваоф.
4: Не будьте такими, як батьки ваші, до яких взивали раніше колишні пророки, говорячи: «так говорить Господь Саваоф: наверніться від злих шляхів ваших і від злих діл ваших»; але вони не слухалися і не дослухалися до Мене,— говорить Господь.
5: Батьки ваші— де вони? та й пророки, чи будуть вони вічно жити?
6: Але слова Мої і визначення Мої, які заповів Я рабам Моїм, пророкам, хіба не осягли батьків ваших? і вони наверталися і говорили: «як визначив Господь Саваоф вчинити з нами за нашими шляхами і за нашими ділами, так і вчинив з нами».
7: У двадцять четвертий день одинадцятого місяця,— це місяць Шеват,— у другий рік Дарія, було слово­ Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка:
8: бачив я вночі: ось, муж на рудому коні стоїть між миртами, які у заглиблен­ні, а позаду нього коні руді, рябі і бі­­лі,—
9: і сказав я: хто вони, господарю­ мій? І сказав мені ангел, який говорив зі мною: я покажу тобі, хто вони.
10: І відповів муж, який стояв між миртами, і сказав: це ті, яких Господь послав обійти землю.
11: І вони від­­повіли ангелу Господньому, який стояв між миртами, і сказали: обійшли ми землю, і ось, уся земля на­селена і спокійна.
12: І відповів ангел Господній і сказав: Господи Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами Іуди, на які Ти гніваєшся ось уже сімдесят років?
13: Тоді у відповідь ангелу, який говорив зі мною, прорік Господь слова благі, слова утішливі.
14: І сказав мені ангел, який говорив зі мною: виголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: возревнував Я за Єрусалим і за Сион ревністю великою;
15: і великим обуренням обурююся на народи, які живуть у спокої; бо, коли Я мало прогнівався, вони посилили зло.
16: Тому так говорить Господь: Я повертаюся до Єрусалима з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій,— говорить Господь Саваоф,— і землемірний шнур простягнеться по Єрусалима.
17: Ще проголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: знову переповняться міста Мої добром, і утішить Господь Сион, і знову обере Єрусалим.
18: І звів я очі мої і побачив: ось чотири роги.
19: І сказав я ангелу, який говорив зі мною: що це? І він відповів мені: це роги, які розкидали Іуду, Ізраїля і Єрусалим.
20: Потім показав мені Господь чотирьох робітників.
21: І сказав я: що вони йдуть робити? Він сказав мені так: ці роги розкидали Іуду, так що ніхто не може підняти голови своєї; а ці прийшли настрашити їх, збити роги народів, які підняли ріг свій проти землі Іуди, щоб розсіяти її.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: І знову я підняв очі мої і поба­чив: ось муж, у якого в руці зем­лемірний шнур.
2: Я запитав: куди ти йдеш? і він сказав мені: вимірювати­ Єрусалим, щоб бачити, яка ширина його і яка довжина його.
3: І ось ан­гел, який говорив зі мною, виходить, а інший ангел іде назустріч йому,
4: і сказав він цьому: йди скоріше, скажи цьому юнаку: Єрусалим заселить околиці з причини безлічі людей і худоби у ньому.
5: І Я буду для нього,— говорить Господь,— вогнен­ною стіною навколо нього і прославлюся посеред нього.
6: Гей, гей! біжіть з північної країни,— говорить Господь: бо по чотирьох вітрах небес­них Я розсіяв вас,— говорить Гос­подь.
7: Спасайся, Сионе, що жи­­веш у дочки Вавилона.
8: Бо так говорить Господь Саваоф: для слави Він послав Мене до народів, які грабували­ вас, бо той, хто торкається вас, тор­кається зіниці ока Його.
9: І ось, Я під­німу руку Мою на них, і вони зробляться здобиччю рабів своїх, і тоді дізнаєтеся, що Господь Саваоф послав Мене.
10: Радій і веселися, дочко Сиону! Бо ось, Я прийду й оселюся серед тебе,— говорить Господь.
11: І навернуться до Господа багато народів у той день, і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і узнаєш, що Господь Саваоф послав Мене до тебе.
12: Тоді Господь візьме у володіння Іуду, Свій наділ на святій землі, і знову обере Єрусалим.
13: Нехай мовчить усяка плоть перед лицем Господа! Бо Він піднімається від святої оселі Своєї.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І показав він мені Ісуса, вели­кого ієрея, який стоїть перед ангелом Господнім, і сатану, який стоїть праворуч нього, щоб протидіяти йому.
2: І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, Який обрав Єрусалим! чи не головешка він, викинута з вогню?
3: Ісус же одяг­нений був у заплямований одяг і стояв перед ангелом,
4: який відповів і сказав тим, що стояли перед ним, так: зніміть з нього заплямова­ний одяг. А йому самому сказав: ди­вися, Я зняв з тебе провину твою й одягаю тебе в одяг урочистий.
5: І сказав: покладіть на голову його чистий кидар. І поклали чистий кидар на голову його й одягли його в одяг; ангел же Господній стояв.
6: І засвідчив ангел Господній і сказав Ісусові:­
7: так говорить Господь Саваоф: якщо ти будеш ходити Моїми путями і якщо будеш на сторо́жі Моїй, то будеш судити дім Мій і наглядати за дворами Моїми. Я дам тобі ходити між цими, які стоять тут.
8: Вислухай же, Ісусе, ієрею великий, ти і співбрати твої, які сидять перед тобою, мужі поважні: ось, Я приводжу раба Мого, ПАРОСТОК.
9: Бо ось той камінь, що Я покладаю перед Ісусом; на цьому одному камені сім очей; ось, Я виріжу на ньому накрес­лення його,— говорить Господь Саваоф,— і згладжу гріх землі цієї в один день.
10: У той день,— говорить Господь Саваоф,— будете одне одного запрошувати під виноград і під смоковницю.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: І повернувся той ангел, який говорив зі мною, і пробудив ме­не, як пробуджують людину від сну її.
2: І сказав він мені: що ти бачиш? І відповів я: бачу, ось світильник весь із золота, і чашечка для єлею на­верху його, і сім лампад на ньому, і по сім трубочок у лампад, які навер­ху його;
3: і дві маслини на ньому, одна з правого боку чашечки, друга з лівого боку її.
4: І відповів я і сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій?
5: І ангел, який говорив зі мною, відповів і сказав мені: ти не знаєш, що це? І сказав я: не знаю, господарю мій.
6: Тоді відповів він і сказав мені так: це слово Господа до Зоровавеля, яке означає: не воїнством і не силою, але Духом Моїм,— говорить Господь Саваоф.
7: Хто ти, велика гора, перед Зорова­велем? ти— рівнина, і винесе він наріжний камінь при гучних вигуках: «благодать, благодать на ньому!»
8: І було до мене слово Господнє:­
9: руки Зоровавеля поклали основу дому цьому; його руки і закінчать його, і дізнаєшся, що Господь Саваоф­ послав Мене до вас.
10: Бо хто може вважати день цей маловажливим, коли радісно дивляться на будівель­ний висок у руках Зоровавеля ті сім,– це очі Господа, які обіймають пог­лядом усю землю?
11: Тоді відповів я і сказав йому: що означають ті дві маслини з правого боку світильника і з лівого боку його?
12: Удруге став я говорити і сказав йому: що значать дві маслинові гілки, які через дві золоті трубочки виливають із себе золото?
13: І сказав він мені: ти не знаєш, що це? Я відповів: не знаю, господарю мій.
14: І сказав він: це два помазані єлеєм, які стоять перед Гос­подом усієї землі.