Біблія українською мовою

Книга Товіта

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: У той день згадав Товит про срібло, яке віддав на збереження­ Гаваїлу в Рагах мідійських,
2: і ска­зав сам собі: я просив смерти; чому ж не покличу сина мого Товію, щоб оголосити йому про це, поки я не помер?
3: І покликавши його, сказав: сину мій, коли я помру, поховай ме­не і не залишай матері своєї; шануй її в усі дні життя твого, роби угодне їй і не завдавай їй смутку.
4: Пам’ятай, сину мій, що вона мала багато скорбот через тебе щепід час чре­во­­­ношення. Коли вона помре, по­ховай­ її поряд зі мною в одному гробі.­
5: В усі дні пам’ятай, сину мій, Господа Бога нашого і не бажай грішити і переступати заповіді Його. В усі дні життя твого чини правду і не ходи путями беззаконня,
6: бо, якщо ти будеш робити за істиною, у справах твоїх буде успіх, як у всіх, хто чинить за правдою.
7: Із майна твого подавай милостиню, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. Ні від якого убогого не відвертай лиця твого, тоді і від тебе не відвернеться лице Боже.
8: Коли в тебе буде багато, твори з того милостиню, і коли у тебе буде мало, не бійся творити милостиню і потроху;
9: ти запасеш собі багатий скарб на день нестатку,
10: бо милос­тиня спасає від смерти і не попускає зійти в темряву.
11: Милостиня є багатий дар для усіх, хто творить її перед Всевишнім.
12: Бережися, сину мій, усякого видурозпусти. Візьми собі дружину із племені батьків твоїх, але не бери дружини іноземної, яка не з коліна батька твого, бо ми сини пророків. З давнини батьки наші— Ной, Авраам, Ісаак і Яків. Пам’ятай, сину мій, що усі вони брали дружин із середовищабратів своїх і були благословенні у дітях своїх,­ і нащадки їхні успадковують землю.
13: Отже, сину мій, люби братів твоїх і не підносся серцем перед братами твоїми і перед синами і дочками народу твого, щоб не від них узяти тобі дружину, тому що від гордости— погибель і велике безладдя, а від непотребства— зубожіння і руйнування: непотребство є мати голоду.
14: Плат­ня найманця, який буде працювати в тебе, нехай не переночує в тебе, а віддавай її негайно: і тобі воздасться, якщо будеш служити Богу. Будь обережний, сину мій, у всіх учинках твоїх і будь розсудливим у всій поведінці твоїй.
15: Що ненависне тобі самому, того не роби нікому. Вина до сп’яніння не пий, і пияцтво нехай не ходить з тобою на путі твоїй.
16: Давай голодному від хлі­ба твого і на­гим від одягу твого; від усього, у чо­­­му в тебе надлишок, твори милос­тині, і нехай не шкодує око твоє, ко­ли­ будеш творити милостиню.
17: Роз­да­вай хліби твої біля гробу праведних, але не давай грішникам.
18: У всякого розсудливого проси поради, і не нехтуй порадою корисною.
19: Благословляй Господа Бога повсякчас і проси в Нього, щоб путі твої були праві й усі діла і наміри твої благоуспішні, бо жоден народ не владний в успіхупочинань, але Сам Господь посилає усе благе і, кого хоче, принижує з Своєї волі. Пам’ятай же, сину мій, заповіді мої, і нехай не згладяться вони із серця твого!
20: Тепер я відкрию тобі, що я віддав десять талантів срібла на збереження Гаваїлу, синові Гаврієвому, в Рагах мідійських.
21: Не бійся, сину мій, що ми зубожіли: у тебе багато, якщо ти будеш боятися Господа і, віддаляючись від усякого гріха, чинити угодне перед Ним.