Біблія українською мовою

Книга Товіта

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: І покликав Товит сина свого Товію і сказав йому: приготуй, сину мій, платню чоловіку, який ходив з тобою; йому потрібно ще додати.
2: Він відповів: батьку мій, я не матиму збитку, якщо віддам йому половину всього, що приніс;
3: тому що він привів мене до тебе здоровим і дружину мою зцілив, і срібло моє приніс і тебе також зцілив.
4: Старець сказав: так і слід йому.
5: І покликав ангела і сказав йому: візьми половину всього, що ви принесли, і йди з миром.
6: Тоді, відкликавши обох їх окремо, ангелсказав їм: благословляйте Бога, прославляйте Його, визнавайте велич Його і сповідуйте перед усіма живими, що Він зробив для вас. Добре діло– благословляти Бо­га, звеличувати ім’я Його і благо­го­війно проповідувати про діла Божі; і ви не лінуйтеся прославляти Його.
7: Таємницю цареву пристойно зберігати, а про діла Божі сповіщати похвально. Робіть добро, і зло не осягне вас.
8: Добре діло– молитва з постом і милостинею і справедливіс­тю. Краще мале зі справедливістю, ніж багато чого з неправдою; краще творити милостиню, ніж збирати зо­лото,
9: бо милостиня від смерти спасає і може очищати всякий гріх. Ті, що творять милостині і ділаправ­ди,­ будуть довго жити.
10: Грішники ж є вороги свого життя.
11: Не приховаю від вас нічого; я сказав уже: таємни­цю цареву пристойно зберігати, а про діла Божі оголошувати похваль­но.
12: Коли молився ти і невістка твоя Сарра, я підносив пам’ять молитви вашої до Святого, і коли ти ховав мертвих, я також був з тобою.
13: І коли ти не полінувався встати і залишити обід свій, щоб піти і прибрати мертвого, твоя добродійність не втаїлася від мене, але я був з тобою.
14: І нині Бог послав мене зцілити­ тебе і невістку твою Сарру.
15: Я— Ра­­фаїл, один із семи святих ангелів, які возносять молитви святих і піднімаються перед славою Святого.
16: Тоді обоє знітилися й упали ли­цем на землю, тому що були у страху.­
17: Але він сказав їм: не бійтеся, мир буде вам. Благословляйте Бога повік.­
18: Бо я прийшов не з своєї волі, а з во­­­­­­лі Бога нашого; тому і благословляйте Його повік.
19: Усі дні я був ви­димий вами, але я не їв і не пив,— тільки поглядом вашим уявлялося це.
20: Отже, прославляйте тепер Бога, тому що я відходжу до Того, Хто пос­лав мене, і напишіть усе, що зверши­лося, в книгу.
21: І встали вони і більш уже не бачили його.
22: І стали розповідати про великі і дивні діла Божі, і як явився їм ангел Господній.