Послання до Тита: Тит. 2:11–14; 3:4–7

Тит. 2:11–14; 3:4–7 зач. 302

Глава 2

1Ти ж говори́ те, що згі́дно із здоро́вим вче́нням:

2щоб старі́ чоловіки́ були́ пи́льні, пова́жні, доброче́сні, здоро́ві у ві́рі, в любо́ві, в терпі́нні;

3щоб старі́ жінки́ та́кож одяга́лись як ли́чить святи́м, не були́ обмо́вницями, не піднево́лювались п’я́нству, вчи́ли добру́;

4щоб наставля́ли молоди́х люби́ти чоловікі́в, люби́ти діте́й,

5бу́ти доброче́сними, чи́стими, дбайли́вими про дім, до́брими, покі́рними свої́м чоловіка́м, щоб не зневажа́лося сло́во Бо́же.

6Юнакі́в та́кож навча́й бу́ти доброче́сними.

7У всьо́му пока́зуй в собі́ взіре́ць до́брих діл, в учи́тельстві чистоту́, стате́чність, непошко́дженість,

8сло́во здоро́ве, недокі́рливе, щоб проти́вник був осоро́млений, не ма́ючи нічо́го сказа́ти про нас пога́ного.

9Рабі́в навча́й кори́тися свої́м госпо́дарям, догоджа́ти їм у всьо́му, не пере́чити,

10не кра́сти, але́ виявля́ти всю до́бру ві́рність, щоб вони́ в усьо́му були́ прикра́сою вче́ння Спаси́теля на́шого Бо́га.

зач. 30211Бо яви́лась благода́ть Бо́жа, спаси́тельна для всіх люде́й,

12яка́ вчить нас, щоб ми, відки́нувши нече́стя і мирські́ по́хоті, доброче́сно, пра́ведно і благочести́во жили́ в ни́нішньому ві́ці,

13очі́куючи блаже́нного упова́ння і я́влення сла́ви вели́кого Бо́га і Спаси́теля на́шого Іісу́са Христа́,

14Котри́й дав Себе́ за нас, щоб ви́зволити нас від уся́кого беззако́ння і очи́стити Собі́ люде́й ви́браних, ре́вних до до́брих діл.

15Це говори́, наставля́й і викрива́й зі вся́кою вла́дою, щоб ніхто́ не зневажа́в тебе́.

Глава 3

1Нага́дуй їм, щоб слу́халися і кори́лися нача́льству і властя́м, були́ гото́ві на вся́ке до́бре ді́ло,

2ніко́го не лихосло́вили, були́ не сварли́ві, а ти́хі, і виявля́ли вся́ку ла́гідність до всіх люде́й.

3Бо і ми були́ коли́сь нерозу́мні, непокі́рні, заблу́дші, раби́ по́хотей і рі́зних розко́шів, жили́ в зло́бі та в за́здрощах, були́ оги́дні, нена́виділи оди́н о́дного.

4Коли́ ж яви́лась благода́ть і людинолю́бство Спаси́теля на́шого, Бо́га,

5Він спас нас не за діла́ пра́ведності, які́ б ми сотвори́ли, а з Своє́ї ми́лості, че́рез ку́піль відро́дження і оно́влення Святи́м Ду́хом,

6Яко́го ще́дро ви́лив на нас че́рез Іісу́са Христа́ Спаси́теля на́шого,

7щоб, ви́правдавшись Його́ благода́ттю, ми за упова́нням ста́ли спадкоє́мцями ві́чного життя́.

8Сло́во це ві́рне; і я хо́чу, щоб ти підтве́рджував це, щоб ті, які́ уві́рували в Бо́га, стара́лись бу́ти ре́вними до до́брих діл: це до́бре і кори́сне лю́дям.

9Нерозу́мних же змага́нь і родово́дів, і супере́чок, і чвар про зако́н уника́й, бо вони́ некори́сні і ма́рні.

10Єретика́, пі́сля пе́ршого і дру́гого напоу́млення, цура́йся,

11зна́ючи, що таки́й розбе́стився і гріши́ть, бу́дучи самозасу́дженим.

12Коли́ пришлю́ до те́бе Арте́ма чи Ти́хика, поспіши́ прийти́ до ме́не в Ні́кополь, бо я ви́рішив там провести́ зи́му.

13Зако́нника Зи́ну та Аполло́са потурбу́йся відпра́вити так, щоб у них ні в чо́му не було́ недоста́тку.

14Хай і на́ші вча́ться дба́ти про до́брі діла́, в задово́ленні необхі́дних потре́б, щоб не були́ безплі́дні.

15Віта́ють тебе́ всі, що знахо́дяться зі мно́ю. Віта́й тих, хто лю́бить нас у ві́рі. Благода́ть з усіма́ ва́ми. Амі́нь.