Біблія українською мовою

Книга Премудрості Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його;
2: вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його
3: і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги.
4: Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною!
5: Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його— зі святими?
6: Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас.
7: Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали.
8: Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством?
9: Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна.
10: Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях;
11: або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому;
12: або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона;
13: так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому».
14: Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя.
15: А праведники живуть повік; нагорода їх— у Господі, і піклування про них— у Вишнього.
16: Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою.
17: Він візьме всезброю— ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам;
18: облачиться у броню— у правду, і покладе на Себе шолом— неупереджений суд;
19: візьме непереможний щит— святість;
20: суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців.
21: Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль.
22: І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх;
23: повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх.
24: Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі!
2: Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами!
3: Від Господа дана вам держава, і сила— від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри.
4: Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою.
5: Страшно і скоро Він явиться вам,— і суворий суд над начальниками,
6: бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані.
7: Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх;
8: але на начальників чекає суворе випробування.
9: Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали.
10: Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання.
11: Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться.
12: Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її;
13: вона навіть випереджає бажаючих пізнати її.
14: З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його.
15: Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот,
16: бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними.
17: Початок її є щире бажання навчання,
18: а турбота про навчання— любов, любов же— збереження законів її, а збереження законів— запорука безсмертя,
19: а безсмертя наближає до Бога;
20: тому бажання премудрости підносить до царства.
21: Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки.
22: Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу,
23: і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження,
24: і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини;
25: і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости.
26: Велика кількість мудрих— спасіння світу, і цар розумний— добробут народу.
27: Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь.