Біблія українською мовою

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 47
1: Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.
2: Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.
3: Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.
4: В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,
5: коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?
6: Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його— уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.
7: Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,
8: бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян,— навіть донині скрушив ріг їх.
9: Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;
10: від усього серця він оспівував і любив Творця свого.
11: І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.
12: Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.
13: І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.
14: Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.
15: Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.
16: Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!
17: Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;
18: ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;
19: за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.
20: В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,
21: ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.
22: Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;
23: ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх,— і вони гірко оплакували твоє безумство,— що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.
24: Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.
25: І Він дав Якову залишок, і Давиду— корінь від нього.
26: І спочив Соломон з батьками своїми
27: і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
28: убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
29: й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
30: І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
31: і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.