Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 42
1: Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши:
2: не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому,
3: суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям,
4: точности у вазі і мірах,— чи багато, чи мало придбаєш,—
5: неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і— скривавити ребро злому рабові.
6: При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай.
7: Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом.
8: Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини.
9: Дочка для батька— таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її— як би не відцвіла, а у заміжжі— як би не стала гидкою;
10: у дівоцтві— як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі— щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною.
11: Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою.
12: Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок:
13: бо як з одягу виходить міль, так від жінки— лукавство жіноче.
14: Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка,— жінка, яка соромить до ганьблення.
15: Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його:
16: осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої.
17: І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його.
18: Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку,
19: звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного;
20: не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово.
21: Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік;
22: Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника.
23: Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри!
24: Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому.
25: Усі вони— удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим:
26: одне підтримує благо іншого,— і хто насититься видінням слави Його?
← попередній розділнаступний розділ →