Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних;
2: не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості;
3: не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному;
4: не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого;
5: не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе;
6: бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його.
7: У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову;
8: прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю;
9: рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш;
10: сиротам будь як батько і матері їх— замість чоловіка:
11: і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя.
12: Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її:
13: хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости:
14: хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його;
15: ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь;
16: хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно;
17: хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею:
18: бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь
19: і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами;
20: але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його
21: і відкриє йому таємниці свої.
22: Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його.
23: Спостерігай час і бережи себе від зла—
24: і не посоромишся за душу твою:
25: є сором, що веде до гріха, і є сором— слава і благодать.
26: Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі.
27: Не утримуй слова, коли воно може допомогти:
28: бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика— знання.
29: Не супереч істині й соромся твого неуцтва.
30: Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки.
31: Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного.
32: Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе.
33: Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх.
34: Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх.
35: Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі.
← попередній розділнаступний розділ →