Біблія українською мовою

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 38
1: Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,
2: і від Вишнього— зцілення, і від царя одержує він дар.
3: Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.
4: Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.
5: Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?
6: Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:
7: ними він зціляє людину і знищує хворобу її.
8: Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.
9: Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.
10: Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.
11: Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;
12: і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.
13: У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;
14: бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.
15: Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!
16: Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;
17: гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;
18: бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.
19: З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.
20: Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.
21: Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.
22: «Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».
23: З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.
24: Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.
25: Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?
26: Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його— про корм для телиць.
27: Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;
28: серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його— про те, щоб закінчити діло у досконалості.
29: Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;
30: звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;
31: серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його— про те, щоб обробити його у досконалості.
32: Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,
33: який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:
34: рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;
35: він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його— про те, щоб очистити піч.
36: Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;
37: без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;
38: і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;
39: але підтримують побут житейський, і молитва їх— про успіх мистецтва їх.