Біблія українською мовою

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 31
1: Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
2: Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
3: Потрудився багатий для примноження майна— й у спокої насичується своїми благами.
4: Потрудився бідний при нестатках у житті— і у спокої залишається убогим.
5: Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
6: Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
7: воно— дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
8: Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
9: Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
10: Хто був спокушуваний золотом— і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
11: Хто міг згрішити— і не згрішав, зробити зло— і не зробив?
12: Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
13: Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
14: і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око— зла річ.
15: Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
16: Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
17: Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
18: Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
19: припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
20: і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
21: Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
22: Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
23: страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
24: Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
25: Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
26: В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
27: Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його— вірне;
28: проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його— справедливе.
29: Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
30: Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих— пияцтвом.
31: Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
32: Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
33: Відрада серцю й утіха душі— вино, помірно вживане вчасно;
34: прикрість для душі— вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
35: Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
36: На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
37: не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.