Біблія українською мовою

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
2: Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
3: За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
4: і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
5: Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
6: сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
7: Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
8: нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
9: Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
10: вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
11: Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
12: І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
13: Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
14: Кожному народу поставив Він вождя,
15: а Ізраїль є наділом Господа.
16: Усі діла їх— як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
17: Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх— перед Господом.
18: Милостиня людини— як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
19: Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
20: Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
21: Навернися до Господа й облиш гріхи;
22: молися перед Ним і зменши твої спотикання.
23: Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
24: Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
25: Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
26: живий і здоровий звеличить Господа.
27: Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
28: Не може бути усього у людині,
29: тому що не безсмертний син людський.
30: Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
31: За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі— земля і попіл.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 41
1: О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях,
2: для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу.
3: О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах,
4: для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння.
5: Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю.
6: Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років,—
7: у пеклі немає дослідження про час життя.
8: Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими.
9: Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я.
10: Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я.
11: Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього!
12: Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття.
13: Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві— від прокляття у погибель.
14: Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться.
15: Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота:
16: дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік.
17: Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий— яка у них користь?
18: Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість.
19: Отже, соромтеся того, про що я скажу,
20: бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною.
21: Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем— брехні;
22: перед суддею і князем— злочину, перед зібранням і народом— беззаконня;
23: перед товаришем і другом— неправди, перед сусідами— крадіжки:
24: соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі;
25: соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича,
26: відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці,
27: і не підходь до постелі її;
28: перед друзями соромся слів докірливих,— і після того, як ти дав, не докоряй,—
29: повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини.