Біблія українською мовою

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха.
2: Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї.
3: Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій?
4: Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші.
5: Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого.
6: Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це— винагорода за злість її.
7: Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє.
8: Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами.
9: Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу.
10: Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість.
11: Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось.
12: Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі:
13: перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому.
14: Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе.
15: Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом?
16: Давай і приймай, і утішай душу твою,
17: бо у пеклі не можна знайти утіх.
18: Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку— визначення: «смертю помреш».
19: Як зелені листки на густому дереві— одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови— один помирає, а інший народжується.
20: Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею.
21: Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому.
22: Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її.
23: Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її.
24: Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її.
25: Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ.
26: Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її.
27: Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її.