Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
    Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане.
2: Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому.
3: Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто.
4: У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній.
5: У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою.
6: Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом.
7: Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох.
8: Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство.
9: Чого гордиться земля і попіл?
10: І за життя вивергаються нутрощі його.
11: Тривалу хворобу лікар нехтує:
12: і ось, нині цар, а завтра помирає.
13: Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва.
14: Початок гордости— віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його;
15: бо початок гріха— гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти;
16: і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його.
17: Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх.
18: Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних.
19: Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі.
20: Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх.
21: Гордість не створена для людей, ні лють гніву— для народжених жінками.
22: Сім’я шановане яке?— Сім’я людське. Сім’я шановане яке?— Ті, що бояться Господа.
23: Сім’я безчесне яке?— Сім’я людське. Сім’я безчесне яке?— Ті, що переступають заповіді.
24: Старший між братами— у повазі у них, так і ті, що бояться Господа,— в очах Його.
25: Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх— страх Господній.
26: Несправедливо— нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного.
27: Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа.
28: Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати.
29: Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку.
30: Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі.
31: Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством.
32: Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє?
33: Бідного шанують за знання його, а багатого— за його багатство:
34: шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності?
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 17
1: Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
2: Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
3: За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
4: і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
5: Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
6: сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
7: Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
8: нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
9: Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
10: вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
11: Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
12: І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
13: Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
14: Кожному народу поставив Він вождя,
15: а Ізраїль є наділом Господа.
16: Усі діла їх— як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
17: Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх— перед Господом.
18: Милостиня людини— як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
19: Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
20: Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
21: Навернися до Господа й облиш гріхи;
22: молися перед Ним і зменши твої спотикання.
23: Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
24: Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
25: Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
26: живий і здоровий звеличить Господа.
27: Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
28: Не може бути усього у людині,
29: тому що не безсмертний син людський.
30: Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
31: За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі— земля і попіл.
← попередній розділнаступний розділ →