Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Послання до Римлян: Рим. 1:28–2:9
Глава 1
зач. 791Па́вел, раб Іісу́са Христа́, покли́каний Апо́стол, ви́браний для благові́стя Бо́жого,
2яке́ Бог рані́ше обіця́в че́рез проро́ків Свої́х, у Святи́х Писа́ннях,
3про Си́на Свого́, Котри́й народи́вся від сі́м’я Дави́дового по пло́ті
4і відкри́вся Си́ном Бо́жим у си́лі, по ду́ху святи́ні, че́рез воскресі́ння з ме́ртвих, – про Іісу́са Христа́ Го́спода на́шого,
5че́рез Котро́го ми оде́ржали благода́ть і апо́стольство, щоб в ім’я́ Його́ підкоря́ти ві́рі всі наро́ди,
6се́ред яки́х знахо́дитесь і ви, покли́кані Іісу́сом Христо́м, –
7усі́м, що перебува́ють в Ри́мі, улю́бленим Бо́жим, покли́каним святи́м: Благода́ть вам і мир від Бо́га Отця́ на́шого і Го́спода Іісу́са Христа́.
8Перш за все дя́кую Бо́гові моє́му че́рез Іісу́са Христа́ за всіх вас, що ві́ра ва́ша звіща́ється по всьо́му сві́ті.
9Сві́док мені́ Бог, Котро́му служу́ ду́хом мої́м у благовіствува́нні Си́на Його́, – що безпереста́нно зга́дую про вас,
10завжди́ блага́ючи в моли́твах мої́х, щоб во́ля Бо́жа була́ сприя́тлива коли́-не́будь прийти́ мені́ до вас,
11бо я ду́же бажа́ю поба́чити вас, щоб да́ти вам де́який духо́вний дар для ва́шого утве́рдження,
12то́бто вті́шитися з ва́ми спі́льною ві́рою, ва́шою і моє́ю.
13Не хо́чу, бра́ття, від вас таї́ти, що я багаторазо́во намага́вся прийти́ до вас (але́ зустріча́в перешко́ди на́віть дони́ні), щоб ма́ти де́який плід і у вас, як і в і́нших наро́дів.
14Я ви́нен і е́ллінам і ва́рварам, мудреця́м і не́укам.
15О́тже, що́до ме́не, я гото́вий благовісти́ти і вам, хто знахо́дитесь у Ри́мі.
16Бо я не соро́млюсь благові́стя Христо́вого, тому́ що воно́ є си́ла Бо́жа для спасі́ння вся́кому ві́руючому, по-пе́рше, іуде́ю, по́тім і е́ллінові.
17В ньо́му відкрива́ється пра́вда Бо́жа від ві́ри у ві́ру, як напи́сано: пра́ведний ві́рою живи́й бу́де.
зач. 8018Бо відкрива́ється гнів Бо́жий з не́ба на вся́ке нече́стя і непра́вду люде́й, які́ приду́шують і́стину непра́вдою.
19Бо, що мо́жна зна́ти про Бо́га, я́вне для них, тому́ що Бог яви́в їм.
20Бо неви́диме Його́, ві́чна си́ла Його́ і Божество́, від ство́рення сві́ту че́рез розгляда́ння творі́ння ви́димі, так що нема́ їм ви́правдання.
21А як вони́, пізна́вши Бо́га, не просла́вили Його́, як Бо́га, і не подя́кували, а заметуши́лися в свої́х мудрува́ннях, і затьма́рилось нерозу́мне ї́хнє се́рце;
22назива́ючи себе́ му́дрими, збожево́ліли,
23і сла́ву нетлі́нного Бо́га зміни́ли на подо́бу о́бразу тлі́нної люди́ни, і птахі́в, і четвероно́гих, і плазуні́в, –
24тому́ й відда́в їх Бог у по́хотях серде́ць ї́хніх нечистоті́, і вони́ самі́ скверни́ли свої́ тіла́.
25Вони́ заміни́ли і́стину Бо́жу непра́вдою і поклоня́лися, і служи́ли тва́рі за́мість Творця́, Котри́й благослове́нний во ві́ки, амі́нь.
26За це і відда́в їх Бог гане́бним при́страстям: жінки́ ї́хні заміни́ли приро́дне використа́ння протиприро́дним;
27поді́бно і чоловіки́, залиши́вши приро́дне використа́ння жіно́чої ста́ті, розпаля́лися по́хоттю оди́н до о́дного, чоловіки́ на чоловіка́х ро́блячи со́ром, оде́ржуючи в собі́ сами́х нале́жну відпла́ту за своє́ заблу́дження.
зач. 8128І як вони́ не турбува́лися ма́ти Бо́га в ро́зумі, то Бог відда́в їх перекру́ченому ро́зумові – чини́ти непотрі́бства,
29так що вони́ спо́внені вся́кої непра́вди, блу́ду, лука́вства, користолю́бства, зло́би, спо́внені за́здрості, вби́вства, чвар, обма́ну, злих зви́чаїв,
30лихомо́вні, накле́пники, богоненави́сники, кри́вдники, самохва́ли, гордови́ті, винахі́дливі на зло, неслухня́ні батька́м,
31безрозсу́дні, віроло́мні, нелю́бі, непримири́мі, неми́лостиві.
32Вони́ зна́ють пра́ведний суд Бо́жий, що хто ро́бить такі́ діла́, ва́ртий сме́рті; одна́к не ті́льки їх ро́блять, але́ й тих, що ро́блять, схва́люють.
Глава 2
1Отже, нема́ тобі́ ви́правдання, вся́кий чолові́че, що су́диш і́ншого, бо тим же судо́м, яки́м су́диш і́ншого, осу́джуєш себе́, бо, су́дячи і́ншого, ро́биш те са́ме.
2А ми зна́ємо, що воі́стину є суд Бо́жий на тих, що ро́блять такі́ діла́.
3Невже́ ду́маєш ти, чолові́че, що втече́ш від су́ду Бо́жого, засу́джуючи тих, що ро́блять такі́ діла́, і ро́блячи те са́ме?
4Або́ зневажа́єш бага́тство милосе́рдя, ла́гідності і довготерпі́ння Бо́жого, не розумі́ючи, що милосе́рдя Бо́же веде́ тебе́ до покая́ння?
5Але́, че́рез упе́ртість твою́ і нерозка́яне се́рце, ти сам собі́ збира́єш гнів на день гні́ву і я́влення пра́ведного су́ду від Бо́га,
6Котри́й возда́сть ко́жному за вчи́нки його́:
7тим, які́ пості́йністю в до́брому ді́лі шука́ють сла́ви, че́сті й безсме́ртя, – життя́ ві́чне;
8а тим, що проти́вляться і не підкоря́ються і́стині, але́ віддаю́ться непра́вді, – лю́тість і гнів.
9Скорбо́та і тіснота́ вся́кій душі́ люди́ни, яка́ чи́нить зло, по-пе́рше, іуде́я, по́тім і е́лліна!
10Навпаки́, сла́ва і честь і мир вся́кому, хто ро́бить добро́, по-пе́рше, іуде́ю, по́тім і е́лліну!
11Бо Бог не зважа́є на осо́бу.
12Ті, які́, не ма́ючи зако́ну, согріши́ли, по́за зако́ном і заги́нуть; а ті, які́ під зако́ном согріши́ли, за зако́ном осу́дяться
13(бо не слухачі́ зако́ну пра́ведні пе́ред Бо́гом, а викона́вці зако́ну ви́правдані бу́дуть,
зач. 8214бо коли́ язи́чники, що не ма́ють зако́ну, з приро́ди зако́нне ро́блять, то, не ма́ючи зако́ну, вони́ самі́ собі́ зако́н:
15вони́ пока́зують, що спра́ва зако́ну в них напи́сана в серця́х, про що сві́дчить ї́хня со́вість і думки́ ї́хні, які́ то звинува́чують, то виправдо́вують одна́ о́дну)
16в той день, коли́, за мої́м благові́стям, Бог бу́де суди́ти тає́мні діла́ люде́й че́рез Іісу́са Христа́.
17Ось, ти зве́шся іуде́єм, і заспоко́юєш себе́ зако́ном, і хва́лишся Бо́гом,
18і зна́єш во́лю Його́, і розумі́єш те, що кра́ще, навча́ючись із зако́ну,
19і впе́внений в собі́, що ти провідни́к сліпи́х, сві́тло для тих, що в те́мряві,
20наста́вник не́уків, учи́тель немовля́т, той, що ма́є в зако́ні взіре́ць знання́ і пра́вди:
21як же ти, навча́ючи і́ншого, не навча́єш само́го себе́?
22Пропові́дуючи не кра́сти, кра́деш? ка́жучи: не перелю́бствуй, перелю́бствуєш? цура́ючись і́долів, святота́тствуєш?
23Хва́лишся зако́ном, а, пору́шуючи зако́н, безче́стиш Бо́га?
24Бо, як напи́сано, че́рез вас ім’я́ Бо́же ганьбля́ть язи́чники.
25Обрі́зання кори́сне, коли́ вико́нуєш зако́н; а коли́ ти пору́шник зако́ну, то обрі́зання твоє́ ста́ло необрі́занням.
26О́тже, коли́ необрі́заний дотри́мується постано́ви зако́ну, то його́ необрі́зання чи не вміни́ться йому́ за обрі́зання?
27І необрі́заний з приро́ди, яки́й вико́нує зако́н, чи не осу́дить тебе́, пору́шника зако́ну з Писа́нням і обрі́занням?
зач. 8328Бо не той іуде́й, хто ма́є таки́й ви́гляд, і не те обрі́зання, що зо́вні, на ті́лі;
29ки́й, і те обрі́зання, яке́ в се́рці, за ду́хом, а не за бу́квою: йому́ і похвала́ не від люде́й, а від Бо́га.