Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 79
1: Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.
2: Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.
3: Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.
4: Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося.
5: Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?
6: Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.
7: Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.
8: Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
9: З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.
10: Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.
11: Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.
12: Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).
13: Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.
14: Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.
15: Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.
16: І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.
17: Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.
18: Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.
19: А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.
20: Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 43
1: Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим.
2: Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні.
3: Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив.
4: Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них.
5: Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову.
6: З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас.
7: Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене,
8: а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас.
9: Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.
10: Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.
11: Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.
12: Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами.
13: Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього.
14: Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.
15: Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.
16: Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє
17: від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника.
18: Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого.
19: Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,
20: коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас.
21: Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого,
22: то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця.
23: Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення.
24: Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди.
25: Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу?
26: Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане.
27: Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.