Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 41
1: Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. (Псалом Давида).
2: Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже.
3: Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим?
4: Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: «Де Бог твій?»
5: Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування.
6: Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого.
7: Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої.
8: Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.
9: Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого.
10: Кажу я до Бога: «Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене»?
11: Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: «Де Бог твій?»
12: Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида.
2: Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої.
3: Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я,
4: Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати.
5: Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий.
6: Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня.
7: Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь.
8: Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою.
9: Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою.
10: Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують.
11: Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи.
12: І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє.
13: Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його.