Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 37
1: Псалом Давида. На спомин [про суботу].
2: Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.
3: Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.
4: Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.
5: Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.
6: Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.
7: Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.
8: Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.
9: Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.
10: Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.
11: Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.
12: Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.
13: А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.
14: Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.
15: І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.
16: Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.
17: Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.
18: Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.
19: Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.
20: Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.
21: Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.
22: Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.
23: Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 39
1: Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).
2: Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою.
3: Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої.
4: Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа.
5: Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди.
6: Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число.
7: Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха*. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав.
8: Тоді я сказав: «Ось іду; у свитку книжному написано про мене.
9: Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм».
10: Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи.
11: Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим.
12: Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене.
13: Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.
14: Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!
15: Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.
16: Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: «Добре, добре!»
17: Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: «Великий Господь!»
18: Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!