Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 32
0: [Псалом Давида.]
1: Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.
2: Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.
3: Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.
4: Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.
5: Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.
6: Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.
7: Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.
8: Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.
9: Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.
10: Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].
11: Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.
12: Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.
13: Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.
14: Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.
15: Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.
16: Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.
17: Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.
18: Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.
19: Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.
20: Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.
21: Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.
22: Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 49
0: Псалом Асафа.
1: Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
2: Від Сиону велич краси Його.
3: Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
4: Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
5: «Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»
6: Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
7: «Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
8: Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
9: Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
10: бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
11: Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
12: Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
13: Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
14: Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
15: І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
16: А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
17: Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
18: Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
19: Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
20: Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
21: Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
22: Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
23: Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: Начальнику хору. Псалом Давида.
2: Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується.
3: Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув.
4: Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота.
5: Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків.
6: Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його.
7: Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм.
8: Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається.
9: Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе.
10: В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь.
11: Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських.
12: Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити].
13: Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх.
14: Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 26
0: Псалом Давида. [Прежде помазания.]
1: Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?
2: Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.
3: Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.
4: Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.
5: Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.
6: Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.
7: Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.
8: Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.
9: Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.
10: Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.
11: Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.
12: Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.
13: Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.
14: Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.