Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 32
0: [Псалом Давида.]
1: Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.
2: Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.
3: Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.
4: Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.
5: Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.
6: Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.
7: Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.
8: Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.
9: Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.
10: Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].
11: Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.
12: Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.
13: Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.
14: Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.
15: Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.
16: Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.
17: Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.
18: Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.
19: Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.
20: Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.
21: Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.
22: Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 138
0: Начальнику хора. Псалом Давида.
1: Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.
2: Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.
3: Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.
4: Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.
5: Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.
6: Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.
7: Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?
8: Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.
9: Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,
10: і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
11: Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
12: Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
13: Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
14: Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
15: Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
16: Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
17: О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
18: Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
19: О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
20: Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
21: Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
22: Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
23: Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
24: Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.