Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: Начальнику хору. Псалом Давида.
2: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
3: День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
4: Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
5: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
6: і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
7: Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
8: Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
9: Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
10: Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
11: дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
12: Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
13: Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
14: І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
15: Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 103
0: [Псалом Давида о сотворении мира.]
1: Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.
2: Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.
3: Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
4: Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.
5: Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.
6: Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
7: Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
8: Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.
9: Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.
10: Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]
11: Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.
12: Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.
13: Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
14: Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.
15: І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.
16: Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.
17: Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.
18: Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.
19: Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.
20: Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.
21: Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.
22: Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.
23: Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.
24: Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.
25: Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.
26: Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.
27: Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.
28: Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.
29: Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.
30: Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.
31: Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.
32: Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.
33: Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
34: Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.
35: Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 144
0: Хвала Давида.
1: Величатиму Тебе, Боже мій, Царю [мій], і благословлятиму ім’я Твоє повіки й повік віку.
2: Кожного дня благословлятиму Тебе і хвалитиму ім’я Твоє повіки й повік віку.
3: Великий Господь і преславний, і немає меж величі Його.
4: З роду в рід будуть прославляти діла Твої і сповіщати про могутність Твою,
5: а я буду говорити про велич слави святині Твоєї і розповідати про чуда Твої.
6: Скажуть про силу дивних діянь Твоїх, і я розповідатиму про велич Твою.
7: Будуть проголошувати пам’ять великої благости Твоєї і правдою Твоєю будуть радуватися.
8: Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
9: Благий Господь до всіх, і милість Його на всіх ділах Його.
10: Нехай славлять Тебе, Господи, всі діла Твої, і святі Твої нехай благословляють Тебе.
11: Нехай скажуть про славу Царства Твого і проповідують про силу Твою,
12: щоб дізналися сини людські про могутність Твою і про славну велич Царства Твого.
13: Царство Твоє — Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди. [Вірний Господь у всіх словах Своїх і праведний у всіх ділах Своїх.]
14: Зміцнює Господь усіх, що падають, і піднімає тих, що впали.
15: Очі всіх з надією на Тебе, Господи, дивляться, і Ти даєш їм поживу в час свій.
16: Відкриваєш руку Твою і насичуєш усі творіння благами Твоїми.
17: Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх.
18: Господь близько до всіх, хто призиває Його, хто призиває Його праведно.
19: Він сповняє бажання тих, що бояться Його, чує молитву їхню і спасає їх.
20: Господь охороняє всіх, що люблять Його, а всіх нечестивців знищить.
21: Хвалу Господню будуть виголошувати уста мої. І всі творіння нехай прославляють ім’я Його повік віку.