Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 129
0: Песнь восхождения.
1: З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій.
2: Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого.
3: Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть?
4: Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою.
5: Ради імені Твого я надіюся на Тебе, Господи; терпіла душа моя у слові Твоїм. Уповає душа моя на Господа.
6: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповає Ізраїль на Господа.
7: Бо у Господі милість і велике у Нього визволення,
8: і Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 130
0: Песнь восхождения. Давида.
1: Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої; я не входив у велике і дивне, недосяжне для мене.
2: Чи не смиряв я душу свою, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї.
3: Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 131
0: Песнь восхождения.
1: Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.
2: Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:
3: «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,
4: не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;
5: не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».
6: Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.
7: Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.
8: Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
9: Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.
10: Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.
11: Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.
12: А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».
13: Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.
14: «Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.
15: Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.
16: Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.
17: Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.
18: Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 132
0: Песнь восхождения. Давида.
1: Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!
2: Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його.
3: Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 133
0: Песнь восхождения.
1: Нині благословляйте Господа, всі раби Господні, що стоїте у храмі Господнім, [у дворах дому Бога нашого].
2: Вночі підносьте руки ваші до святині і благословляйте Господа.
3: Благословить і тебе з небесного Сиону Господь, Який створив небо і землю.