Книга Притч Соломонових: Притч. 8:32–9:11

Притч. 8:32–9:11

Глава 8

1Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?

2Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;

3вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:

4«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!

5Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.

6Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;

7бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;

8усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;

9усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.

10Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;

11тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.

12Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.

13Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.

14У мене рада і правда; я розум, у мене сила.

15Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;

16мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.

17Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;

18багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;

19плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.

20Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,

21щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]

22Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку;

23від віку я помазана, від початку, раніше буття землі.

24Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води.

25Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів,

26коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.

27Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні,

28коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні,

29коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі:

30тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи,

31радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими.

32Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої!

33Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них.

34Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх!

35тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа;

36а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть».

Глава 9

1Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його,

2заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу;

3послала слуг своїх проголосити з височин міських:

4«хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала:

5«йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене;

6залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму».

7Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі.

8Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;

9дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання.

10Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум;

11тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя.

12[Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]

13Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає,

14сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста,

15щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами:

16«хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона:

17«води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний».

18І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]