Книга Притч Соломонових: Притч. 3:1–18

Притч. 3:1–18

Глава 3

1Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;

2бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.

3Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,

4і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.

5Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.

6У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.

7Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:

8це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.

9Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,

10і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.

11Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;

12бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.

13Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, —

14тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:

15вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.

16Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]

17путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні.

18Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!

19Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;

20Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.

21Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,

22і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.

23Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.

24Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде.

25Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;

26тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.

27Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.

28Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]

29Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.

30Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.

31Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;

32тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.

33Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.

34Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.

35Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу.