Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Книга Притч Соломонових: Притч. 17:17–18:5
Глава 17
1Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
2Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
3Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.
4Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
5Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
6Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]
7Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.
8Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
9Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
10На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
11Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
12Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
13Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
14Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
15Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.
16До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
17Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
18Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
19Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
20Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
22Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
23Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
24Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.
25Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
26Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
27Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
28І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.
Глава 18
1Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
2Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
3З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
4Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
5Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
6Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
7Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.
8[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
9Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
10Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю.
11Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.
12Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
13Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
14Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
15Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?
16Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
17Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
18Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
19Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
20Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
21Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
22Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
23Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]
24З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
25Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.