Книга Притч Соломонових: Притч. 17:17–18:5

Притч. 17:17–18:5

Глава 17

1Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.

2Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.

3Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.

4Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.

5Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].

6Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]

7Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.

8Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.

9Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.

10На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.

11Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.

12Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.

13Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.

14Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.

15Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.

16До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]

17Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.

18Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.

19Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.

20Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.

21Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.

22Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.

23Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.

24Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.

25Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.

26Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.

27Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.

28І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.

Глава 18

1Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.

2Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.

3З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.

4Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.

5Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.

6Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.

7Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.

8[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]

9Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.

10Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю.

11Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.

12Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.

13Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.

14Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.

15Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?

16Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.

17Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.

18Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.

19Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.

20Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.

21Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.

22Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.

23Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]

24З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.

25Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.