Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2: Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3: На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4: Лагідний язик— древо життя, але неприборканий— печаль духу.
5: Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6: У домі праведника— достаток скарбів, а у прибутку нечестивого— безладдя.
7: Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8: Жертва нечестивих— мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9: Мерзота перед Господом— путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10: Зле покарання— тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11: Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12: Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13: Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14: Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15: Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16: Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17: Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18: Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19: Шлях лінивого— як терновий пліт, а путь праведних— гладенька.
20: Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21: Глупота— радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22: Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23: Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24: Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25: Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26: Мерзота перед Господом— думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27: Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28: Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29: Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30: Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31: Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32: Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33: Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 16
1: Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
2: Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3: Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
4: Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
5: Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху— чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
6: Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
7: Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
8: Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
9: Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
10: У вустах царя— слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
11: Правильні терези і вагові чаші— від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
12: Мерзота для царів— діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
13: Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
14: Царський гнів— вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
15: У світлому погляді царя— життя, і благовоління його— як хмара з пізнім дощем.
16: Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
17: Путь праведних— відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
18: Погибелі передує гордість, і падінню— пихатість.
19: Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
20: Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
21: Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
22: Розум для тих, хто має його,— джерело життя, а вченість нерозумних— глупота.
23: Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
24: Приємна мова— стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25: Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
26: Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
27: Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
28: Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
29: Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
30: прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він— піч злоби].
31: Вінець слави— сивина, яка знаходиться на шляху правди.
32: Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста.
33: У полу кидається жереб, але всі рішення його— від Господа.