Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2: Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3: На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4: Лагідний язик— древо життя, але неприборканий— печаль духу.
5: Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6: У домі праведника— достаток скарбів, а у прибутку нечестивого— безладдя.
7: Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8: Жертва нечестивих— мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9: Мерзота перед Господом— путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10: Зле покарання— тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11: Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12: Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13: Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14: Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15: Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16: Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17: Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18: Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19: Шлях лінивого— як терновий пліт, а путь праведних— гладенька.
20: Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21: Глупота— радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22: Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23: Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24: Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25: Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26: Мерзота перед Господом— думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27: Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28: Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29: Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30: Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31: Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32: Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33: Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
1: [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2: Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3: На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4: Лагідний язик— древо життя, але неприборканий— печаль духу.
5: Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6: У домі праведника— достаток скарбів, а у прибутку нечестивого— безладдя.
7: Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8: Жертва нечестивих— мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9: Мерзота перед Господом— путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10: Зле покарання— тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11: Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12: Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13: Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14: Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15: Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16: Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17: Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18: Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19: Шлях лінивого— як терновий пліт, а путь праведних— гладенька.
20: Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21: Глупота— радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22: Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23: Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24: Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25: Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26: Мерзота перед Господом— думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27: Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28: Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29: Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30: Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31: Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32: Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33: Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
2: Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
3: Плавильня— для срібла, і горно— для золота, а серця випробовує Господь.
4: Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
5: Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
6: Вінець старих— сини синів, і слава дітей— батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного— ні гроша.]
7: Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному— вуста неправдиві.
8: Подарунок— дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
9: Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
10: На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
11: Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
12: Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
13: Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
14: Початок сварки— як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
15: Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного— обоє мерзота перед Господом.
16: До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
17: Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
18: Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
19: Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
20: Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21: Породив хто дурня,— собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
22: Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
23: Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
24: Мудрість— перед лицем розумного, а очі дурня— на краю землі.
25: Нерозумний син— досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
26: Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
27: Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
28: І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої— розсудливим.