Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2: Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3: У вустах нерозумного— бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4: Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5: Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6: Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7: Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8: Мудрість розумного— знання путі своєї, глупство ж безрозсудних— омана.
9: Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних— благовоління.
10: Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11: Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12: Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх— дорога до смерти.
13: І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14: Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра— від своїх.
15: Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16: Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17: Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18: Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19: Схиляться злі перед добрими і нечестиві— біля воріт праведника.
20: Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21: Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22: Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23: Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24: Вінець мудрих— багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25: Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26: У страху перед Господом— надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27: Страх Господній— джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28: У численності народу— велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29: У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30: Лагідне серце— життя для тіла, а заздрість— гниль для кісток.
31: Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32: За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33: Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34: Праведність підносить народ, а беззаконня— нечестя народів.
35: Благовоління царя— до раба розумного, а гнів його— проти того, хто ганьбить його.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2: Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3: На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4: Лагідний язик— древо життя, але неприборканий— печаль духу.
5: Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6: У домі праведника— достаток скарбів, а у прибутку нечестивого— безладдя.
7: Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8: Жертва нечестивих— мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9: Мерзота перед Господом— путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10: Зле покарання— тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11: Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12: Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13: Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14: Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15: Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16: Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17: Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18: Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19: Шлях лінивого— як терновий пліт, а путь праведних— гладенька.
20: Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21: Глупота— радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22: Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23: Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24: Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25: Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26: Мерзота перед Господом— думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27: Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28: Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29: Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30: Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31: Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32: Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33: Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.