Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Книга Притч Соломонових: Притч. 14:27–15:4
Глава 14
1Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
9Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
10Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
13І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
15Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
20Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
31Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
35Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.
Глава 15
1[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
5Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
7Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
20Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.