Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
2: Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників— зло.
3: Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
4: Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
5: Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
6: Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
7: Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
8: Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
9: Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
10: Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться,— мудрість.
11: Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
12: Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося,— як древо життя.
13: Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
14: [У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
15: Навчання мудрого— джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
16: Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
17: Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
18: Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник— спасіння.
19: Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
20: Бажання, яке сповнилося,— приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
21: Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
22: Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
23: Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
24: Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
25: Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
26: Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2: Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3: У вустах нерозумного— бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4: Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5: Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6: Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7: Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8: Мудрість розумного— знання путі своєї, глупство ж безрозсудних— омана.
9: Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних— благовоління.
10: Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11: Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12: Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх— дорога до смерти.
13: І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14: Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра— від своїх.
15: Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16: Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17: Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18: Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19: Схиляться злі перед добрими і нечестиві— біля воріт праведника.
20: Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21: Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22: Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23: Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24: Вінець мудрих— багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25: Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26: У страху перед Господом— надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27: Страх Господній— джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28: У численності народу— велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29: У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30: Лагідне серце— життя для тіла, а заздрість— гниль для кісток.
31: Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32: За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33: Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34: Праведність підносить народ, а беззаконня— нечестя народів.
35: Благовоління царя— до раба розумного, а гнів його— проти того, хто ганьбить його.