Книга Притч Соломонових: Притч. 12:8–22

Притч. 12:8–22

Глава 12

1Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас.

2Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить.

3Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий.

4Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його.

5Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність.

6Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх.

7Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть.

8Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві.

9Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі.

10Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке.

11Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.]

12Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий.

13Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.]

14Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її.

15Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий.

16У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу.

17Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана.

18Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує.

19Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить.

20Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців.

21Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом.

22Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому.

23Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту.

24Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною.

25Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його.

26Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману.

27Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне.

28На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти.