Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас.
2: Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить.
3: Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий.
4: Доброчесна дружина— вінець для чоловіка свого; а ганебна— як гниль у кістках його.
5: Помисли праведних— правда, а задуми нечестивих— підступність.
6: Промови нечестивих— засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх.
7: Торкнеться нечестивих нещастя— і немає їх, а дім праведних стоїть.
8: Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві.
9: Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі.
10: Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке.
11: Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.]
12: Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий.
13: Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.]
14: Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині— за ділами рук її.
15: Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий.
16: У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу.
17: Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого— омана.
18: Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих— лікує.
19: Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик— тільки на мить.
20: Підступність— у серці зловмисників, радість— у миротворців.
21: Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом.
22: Мерзота перед Господом— вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому.
23: Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту.
24: Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною.
25: Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його.
26: Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману.
27: Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне.
28: На путі правди— життя, і на стежці її немає смерти.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
2: Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників— зло.
3: Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
4: Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
5: Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
6: Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
7: Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
8: Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
9: Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
10: Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться,— мудрість.
11: Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
12: Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося,— як древо життя.
13: Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
14: [У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
15: Навчання мудрого— джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
16: Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
17: Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
18: Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник— спасіння.
19: Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
20: Бажання, яке сповнилося,— приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
21: Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
22: Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
23: Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
24: Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
25: Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
26: Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.