Книга Притч Соломонових: Притч. 11:19–12:6

Притч. 11:19–12:6

Глава 11

1Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому.

2Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.]

3Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх.

4Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти.

5Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого.

6Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм.

7Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине.

8Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий.

9Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються.

10При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество.

11Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується.

12Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.

13Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу.

14При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує.

15Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний.

16Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство.

17Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою.

18Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду, — нагорода певна.

19Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї.

20Мерзота перед Господом — підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі.

21Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться.

22Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і — нерозсудлива.

23Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих — гнів.

24Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє.

25Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде.

26Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає, — благословення.

27Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить.

28Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти.

29Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем.

30Плід праведника — древо життя; і мудрий привертає душі.

31Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному.

Глава 12

1Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас.

2Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить.

3Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий.

4Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його.

5Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність.

6Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх.

7Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть.

8Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві.

9Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі.

10Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке.

11Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.]

12Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий.

13Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.]

14Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її.

15Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий.

16У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу.

17Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана.

18Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує.

19Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить.

20Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців.

21Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом.

22Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому.

23Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту.

24Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною.

25Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його.

26Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману.

27Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне.

28На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти.