Послання до Филип'ян: Флп. 1:27–2:4

Флп. 1:27–2:4 зач. 239

Глава 1

зач. 2351Па́вел і Тимофі́й, раби́ Іісу́са Христа́, всім святи́м у Христі́ Іісу́сі, перебува́ючим у Фили́пах, з єпи́скопами і дия́конами:

2благода́ть вам і мир від Бо́га Отця́ на́шого і Го́спода Іісу́са Христа́.

3Дя́кую Бо́гові моє́му при вся́кому спо́мині про вас,

4завжди́ у ко́жній моли́тві мої́й за всіх вас, прино́сячи з ра́дістю моли́тву мою́,

5за ва́шу у́часть у благовіствува́нні від пе́ршого дня аж дони́ні,

6бу́дучи впе́внений у то́му, що той, хто поча́в у вас до́бре ді́ло, верши́тиме його́ аж до дня Іісу́са Христа́,

7як і нале́жить мені́ ду́мати про всіх вас, бо я ма́ю вас у се́рці в кайда́нах мої́х, при за́хисті та утве́рдженні благові́стя, вас усі́х, як співуча́сників мої́х у благода́ті.

зач. 2368Бог – сві́док, що я люблю́ всіх вас любо́в’ю Іісу́са Христа́;

9і молю́ся за те, щоб любо́в ва́ша ще бі́льше і бі́льше зроста́ла в пізна́нні та вся́кому почутті́,

10щоб, пізнаючи́ те, що кра́ще, ви були́ чи́сті і без вини́ в день Христа́,

11напо́внені плода́ми пра́ведності Іісу́сом Христо́м, на сла́ву і похвалу́ Бо́жу.

зач. 23712Бажа́ю, бра́ття, аби́ ви зна́ли, що мої́ обста́вини послужи́ли бі́льшому у́спіху благові́стя,

13так що моє́ ув’я́знення за Христа́ ста́ло відо́мим усі́й прето́рії та всім і́ншим,

14і бі́льша части́на з браті́в у Го́споді, підбадьо́рившись кайда́нами мої́ми, почали́ сміливі́ше, безбо́язно пропові́дувати сло́во Бо́же.

15Де́які, пра́вда, че́рез за́здрість і любо́в до супере́чок, а і́нші з до́брим бажа́нням пропові́дують Христа́.

16Одні́ з любо́ві до супере́чок пропові́дують Христа́ не чи́сто, ду́маючи збі́льшити тяга́р кайда́нів мої́х,

17а і́нші – з любо́ві, зна́ючи, що я поста́влений захища́ти благові́стя.

18Але́ що до то́го? Як би не пропові́дували Христа́, уда́вано чи щи́ро, я й тому́ раді́ю і раді́тиму,

19бо зна́ю, що це послу́жить мені́ до спасі́ння за ва́шою моли́твою і сприя́нням Ду́ха Іісу́са Христа́,

зач. 23820при впе́вненості й наді́ї мої́й, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але́ при вся́кому дерза́нні і тепе́р, як і за́вжди, возвели́читься Христо́с у ті́лі моє́му, чи то життя́м, чи сме́ртю.

21Бо для ме́не життя́ – Христо́с, і смерть – придба́ння.

22Якщо́ ж життя́ у пло́ті дає́ плід моє́му ді́лу, то не зна́ю, що ви́брати,

23ва́бить мене́ те і і́нше: ма́ю бажа́ння ви́зволитися і бу́ти з Христо́м, бо це незрівня́нно кра́ще;

24а залиша́тися в пло́ті потрі́бніше для вас.

25І я ві́рно зна́ю, що зали́шусь і бу́ду з усіма́ ва́ми для ва́шого у́спіху й ра́дості у ві́рі,

26щоб похвала́ ва́ша у Христі́ Іісу́сі примно́жилася че́рез ме́не, при моє́му дру́гому прихо́ді до вас.

зач. 23927Ті́льки живі́ть досто́йно благові́стя Христо́вого, щоб мені́, чи прийду́ я і поба́чу вас, чи не прийду́, чу́ти про вас, що ви стоїте́ в одно́му ду́сі, подвиза́ючись одноду́шно за ві́ру єва́нгельську.

28І не страші́ться ні в чо́му проти́вників; це для них озна́ка поги́белі, а для вас – спасі́ння. І це від Бо́га,

29тому́ що вам да́но зара́ди Христа́ не ті́льки ві́рувати в Ньо́го, але́ й стражда́ти за Ньо́го,

30таки́м же по́двигом, яки́й ви ба́чили в мені́ і ни́ні чу́єте про ме́не.

Глава 2

1Отже, коли́ є яке́ втіша́ння у Христі́, коли́ є яка́ відра́да любо́ві, коли́ є яке́ єдна́ння ду́ху, коли́ є яке́ милосе́рдя і співчутли́вість,

2то допо́вніть мою́ ра́дість: ма́йте одні́ думки́, ма́йте ту ж любо́в, бу́дьте одноду́шні та одноду́мні;

3нічо́го не робі́ть з любо́ві до супере́чок або́ чванли́вості, але́ в смиренному́дрості вважа́йте оди́н о́дного ви́щим за се́бе.

4Не про се́бе ті́льки ко́жен турбу́йся, але́ ко́жний і про і́нших,

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

зач. 24112Отже, улю́блені мої́, як ви за́вжди були́ слухня́ні, не ті́льки в прису́тності мої́й, але́ зна́чно бі́льше тепе́р, під час моє́ї відсу́тності, зі стра́хом і тре́петом зве́ршуйте своє́ спасі́ння;

13тому́ що Бог ство́рює в вас і хоті́ння, і дія́ння за Свої́м благоволі́нням.

14Усе́ робі́ть без наріка́ння й су́мніву,

15щоб вам бу́ти бездога́нними й чи́стими, ді́тьми Бо́жими, непоро́чними се́ред непокі́рного й розбе́щеного ро́ду, в яко́му ви ся́єте, як світи́ла у сві́ті,

зач. 24216зберіга́ючи сло́во життя́, на похвалу́ мені́ в день Христа́, що я не ма́рно подвиза́вся і не ма́рно труди́вся.

17Але́ якщо́ я і стаю́ же́ртвою за же́ртву і служі́ння ві́ри ва́шої, то ра́дуюсь і співраді́ю усі́м вам.

18Про це са́ме і ви раді́йте і співраді́йте мені́.

19Наді́юсь же в Го́споді Іісу́сі незаба́ром посла́ти до вас Тимофі́я, щоб і я, дові́давшись про ва́ші обста́вини, уті́шився ду́хом.

20Бо я ніко́го не ма́ю тако́го стара́нного, хто б так щи́ро турбува́вся про вас.

21Бо всі шука́ють свого́, а не того́, що уго́дно Іісу́су Христу́.

22А його́ ві́рність вам відо́ма, бо він, як син ба́тькові, служи́в мені́ у благовіствува́нні.

23Ото́ж я ма́ю наді́ю посла́ти його́ нега́йно, як ті́льки дізна́юсь, що бу́де зі мно́ю.

зач. 24324Я впе́внений у Го́споді, що й сам ско́ро прийду́ до вас.

25А втім, я вважа́в за потрі́бне посла́ти до вас Єпафроді́та, бра́та і співробі́тника та сподви́жника мого́, а ва́шого посла́нника і служи́теля в потре́бі мої́й,

26бо він ду́же бажа́в ба́чити всіх вас і тя́жко тужи́в за тим, що до вас дійшла́ чу́тка про його́ хворо́бу.

27Бо він був хво́рий при́ смерті, але́ Бог поми́лував його́, і не його́ ті́льки, але́ й мене́, щоб не додала́сь мені́ печа́ль до печа́лі.

28Тому́ я скорі́ше посла́в його́, щоб ви, поба́чивши його́ зно́ву, зраді́ли, і я був ме́нше засму́чений.

29Приймі́ть же його́ в Го́споді з уся́кою ра́дістю, і таки́х ма́йте в пова́зі,

30бо він за ді́ло Христо́ве близьки́й був до сме́рті, наража́ючи на небезпе́ку життя́, щоб допо́внити недоста́ток ва́ших по́слуг мені́.