Біблія українською мовою

Книга Числа

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Синайській на другий рік після виходу їх із землі Єгипетської, у перший місяць, говорячи:
2: нехай сини Ізраїлеві звершать Пасху в призначений для неї час:
3: у чотирнадцятий день цього місяця ввечері звершіть її в призначений для неї час, за всіма постановами і за всіма обрядами її звершіть її.
4: І сказав Мойсей синам Ізраїлевим, щоб звершили Пасху.
5: І звершили вони Пасху в перший місяць, у чотирнадцятий день місяця ввечері, у пустелі Синайській: в усьому, як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві.
6: Були люди, які були нечисті від дотику до мертвих тіл людських, і не могли звершити Пасху в той день; і прийшли вони до Мойсея й Аарона в той день,
7: і сказали йому ті люди: ми нечисті від дотику до мертвих тіл людських; для чого нас позбавляти того, щоб ми принесли приношення Господу в призначений час серед синів Ізраїлевих?
8: І сказав їм Мойсей: постійте, я послухаю, що повелить про вас Господь.
9: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
10: скажи синам Ізраїлевим: якщо хто з вас або з нащадків ваших буде нечистий від доторкання до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то і він повинен звершити Пасху Господню;
11: у чотирнадцятий день другого місяця ввечері нехай такі звершать її і з опрісноками і гіркими травами нехай їдять її;
12: і нехай не залишають від неї до ранку і кістки її не розтрощують; нехай звершать її за всіма уставами про Пасху;
13: а хто чистий і не знаходиться в [далекій] дорозі і не звершить Пасхи,— знищиться душа та з народу свого, тому що він не приніс приношення Господу у свій час: понесе на собі гріх людина та;
14: якщо буде жити у вас прибулець, то і він повинен звершити Пасху Господню: за уставом про Пасху і за обрядом її він повинен звершити її; один устав нехай буде у вас і для прибульця і для тубільця.
15: У той день, коли поставлена була скинія, хмара покрила скинію одкровення, і з вечора над скинією ніби вогонь видний був до самого ранку.
16: Так було і завжди: хмара покривала її [удень] і подоба вогню вночі.
17: І коли хмара піднімалася від скинії, тоді сини Ізраїлеві вирушали в путь, і на місці, де зупинялася хмара, там зупинялися станом сини Ізраїлеві.
18: За повелінням Господнім вирушали сини Ізраїлеві в путь, і за повелінням Господнім зупинялися: весь той час, коли хмара стояла над скинією, і вони стояли;
19: і якщо хмара довгий час була над скинією, то і сини Ізраїлеві додержувалися цієї вказівки Господа і не вирушали;
20: іноді ж хмара недовгий час була над скинією: вони за вказівкою Господньою зупинялися, і за вказівкою Господньою вирушали у путь;
21: іноді хмара стояла тільки від вечора до ранку, і зранку піднімалася хмара, тоді і вони вирушали; або день і ніч стояла хмара, і коли піднімалася, і вони тоді вирушали;
22: або, якщо два дні, або місяць, або кілька днів стояла хмара над скинією, то і сини Ізраїлеві стояли і не вирушали в путь; а коли вона піднімалася, тоді вирушали;
23: за вказівкою Господньою зупинялися, і за вказівкою Господньою вирушали в путь: додержувалися вказівки Господньої за повелінням Господнім, даним через Мойсея.