Біблія українською мовою

Книга Числа

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 35
1: І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи:
2: накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам:
3: міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх;
4: поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки;
5: і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах.
6: З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста:
7: усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них.
8: І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам.
9: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
10: оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську,
11: оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне;
12: і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд.
13: Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість:
14: три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони;
15: для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне.
16: Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
17: і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
18: або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
19: месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його;
20: якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре,
21: або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його.
22: Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру,
23: або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,
24: то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами;
25: і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм;
26: якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік,
27: і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття,
28: тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого.
29: Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших.
30: Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть.
31: І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть;
32: і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика.
33: Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її.
34: Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих.