Біблія українською мовою

Книга Числа

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 21
1: Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон.
2: І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні.
3: Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*.
4: Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху,
5: і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа.
6: І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих.
7: І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ.
8: І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим.
9: І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою.
10: І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі;
11: й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця;
12: звідти рушили, і зупинилися в долині Заред;
13: вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм.
14: Тому і сказано в книзі воєн Господніх:
15: Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава.
16: Звідси [рушили] до Беер**; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води.
17: Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його;
18: колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну,
19: з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф,
20: з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі.
21: І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати:
22: дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх.
23: Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем.
24: І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян;
25: і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього;
26: тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона.
27: Тому говорять при?точники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона;
28: бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона.
29: Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона;
30: ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви.
31: І жив Ізраїль у землі Аморрейській.
32: І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них.
33: І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї.
34: І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні.
35: І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його.
1: Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон.
2: І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні.
3: Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*.
4: Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху,
5: і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа.
6: І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих.
7: І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ.
8: І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим.
9: І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою.
10: І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі;
11: й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця;
12: звідти рушили, і зупинилися в долині Заред;
13: вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм.
14: Тому і сказано в книзі воєн Господніх:
15: Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава.
16: Звідси [рушили] до Беер**; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води.
17: Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його;
18: колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну,
19: з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф,
20: з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі.
21: І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати:
22: дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх.
23: Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем.
24: І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян;
25: і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього;
26: тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона.
27: Тому говорять при?точники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона;
28: бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона.
29: Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона;
30: ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви.
31: І жив Ізраїль у землі Аморрейській.
32: І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них.
33: І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї.
34: І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні.
35: І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його.