Біблія українською мовою
Старий Завіт – переклад Івана Огієнка
Новий Завіт – переклад Волинської єпархії Української Православної Церкви
Книга Числа
| ← попередній розділ | наступний розділ → |
1: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2: зроби собі дві срібні труби, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для зняття станів;
3: коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу в скинію зібрання;
4: коли однією трубою засурмлять, зберуться до тебе князі й тисячоначальники Ізраїлеві;
5: коли засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до сходу;
6: коли в другий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півдня; [коли засурмите в третій раз тривогу, піднімуться стани, що стають до моря; коли в четвертий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півночі;] тривогу нехай сурмлять при вирушенні їх у путь;
7: а коли потрібно зібрати зібрання, сурміть, але не тривогу;
8: сини Ааронові, священики, повинні сурмити трубами: це буде вам постановою вічною у роди ваші;
9: і коли підете на війну в землі вашій проти ворога, що нападає на вас, сурміть тривогу трубами,— і будете пом’януті перед Господом, Богом вашим, і врятовані будете від ворогів ваших;
10: і в день радости вашої, і в свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть трубами при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших,— і це буде нагадуванням про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11: У другий рік, у другий місяць, у двадцятий день місяця піднялася хмара від скинії одкровення;
12: і вирушили сини Ізраїлеві за станами своїми з пустелі Синайської, і зупинилася хмара в пустелі Фаран.
13: І піднялися вони в перший раз, за велінням Господнім, даним через Мойсея.
14: Піднято було по-перше прапор стану синів Іудиних за ополченнями їх; над ополченням їх Наассон, син Аминадава;
15: і над ополченням коліна синів Іссахарових Нафанаїл, син Цуара;
16: і над ополченням коліна синів Завулонових Елиав, син Хелона.
17: І знята була скинія, і пішли сини Гирсонові і сини Мерарині, що носять скинію.
18: І піднято було прапор стану Рувимового за ополченнями їх; і над ополченням його Елицур, син Шедеура;
19: і над ополченням коліна синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая;
20: і над ополченням коліна синів Гадових Елиасаф, син Регуїла.
21: Потім пішли сини Каафові, що носять святилище; скинія ж була поставлена до приходу їх.
22: І піднято було прапор стану синів Єфремових за ополченнями їх; і над ополченнями їх Елишама, син Аммиуда;
23: і над ополченням коліна синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура;
24: і над ополченням коліна синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія.
25: Останнім із усіх станів піднято було прапор стану синів Данових з ополченнями їх; і над ополченням Ахиєзер, син Аммишаддая;
26: і над ополченням коліна синів Асирових Пагиїл, син Охрана;
27: і над ополченням коліна синів Неффалимових Ахира, син Енана.
28: Ось порядок ходу синів Ізраїлевих за ополченнями їх. І вирушили вони.
29: І сказав Мойсей Ховаву, сину Рагуїловому, мадианитянину, родичеві Мойсея: ми вирушаємо в те місце, про яке Господь сказав: вам віддам його; йди з нами, ми зробимо тобі добро, тому що Господь добре прорік про Ізраїль.
30: Але він сказав йому: не піду; я піду у свою землю і на свою батьківщину.
31: Мойсей же сказав: не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і будеш для нас оком;
32: якщо підеш з нами, то добро, яке Господь зробить нам, ми зробимо тобі.
33: І вирушили вони від гори Господньої на три дні путі, і ковчег завіту Господнього йшов перед ними три дні путі, щоб знайти їм місце, де зупинитися.
34: І хмара Господня осіняла їх вдень, коли вони вирушали зі стану.
35: Коли піднімався ковчег у путь, Мойсей говорив: встань, Господи, і розвіються вороги Твої, і побіжать від лиця Твого ненависники Твої!
36: А коли зупинявся ковчег, він говорив: повернись, Господи, до тисяч і десятків тисяч Ізраїля!
| ← попередній розділ | наступний розділ → |
1: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2: помстися мадіанитянам за синів Ізраїлевих, і опісля відійдеш до народу твого.
3: І сказав Мойсей народу, говорячи: озбройте із себе людей на війну, щоб вони пішли проти мадіанитян, звершити помсту Господню над мадіанитянами;
4: по тисячі з коліна, від усіх колін [синів] Ізраїлевих пошліть на війну.
5: І виділено з тисяч Ізраїлевих, по тисячі з коліна, дванадцять тисяч озброєних на війну.
6: І послав їх Мойсей на війну, по тисячі з коліна, їх і Финеєса, сина Єлеазара, [сина Аарона,] священика, на війну, і в руці його священні сосуди і труби для тривоги.
7: І пішли війною на Мадіама, як повелів Господь Мойсеєві, і вбили всіх чоловічої статі;
8: і разом з убитими їх убили царів мадіамських: Евия, Рекема, Цура, Хура і Реву, п’ятьох царів мадіамських, і Валаама, сина Веорового, убили мечем [разом з убитими їх];
9: а жінок мадіамських і дітей їхніх сини Ізраїлеві взяли в полон, і всю худобу їхню, і всі отари їхні і все майно їхнє взяли у здобич,
10: і всі міста їхні у володіннях їхніх і всі селища їхні спалили вогнем;
11: і взяли все захоплене і всю здобич, від людини до худоби;
12: і доставили полонених і здобич і захоплене до Мойсея і до Єлеазара священика і до громади синів Ізраїлевих, до стану, на рівнини моавитські, що біля Йордану, навпроти Єрихона.
13: І вийшли Мойсей і Єлеазар священик і всі князі громади назустріч їм зі стану.
14: І прогнівався Мойсей на воєначальників, тисячоначальників і стоначальників, які прийшли з війни,
15: і сказав їм Мойсей: [для чого] ви залишили в живих усіх жінок?
16: ось вони, за порадою Валаамовою, були для синів Ізраїлевих приводом до відступу від Господа на догоду Фегору, за що й ураження було в громаді Господній;
17: отже, убийте всіх дітей чоловічої статі, і всіх жінок, що пізнали чоловіка на чоловічій постелі, убийте;
18: а всіх дітей жіночої статі, що не пізнали чоловічої постелі, залиште в живих для себе;
19: і пробудьте поза станом сім днів; усякий, хто вбив людину і доторкнувся до вбитого, очистіться у третій день і в сьомий день, ви і полонені ваші;
20: і весь одяг, і всі шкіряні речі, і все, зроблене із козячої вовни, і всі дерев’яні сосуди очистіть.
21: І сказав Єлеазар священик воїнам, які ходили на війну: ось постанова закону, що заповів Господь Мойсеєві:
22: золото, срібло, мідь, залізо, олово і свинець,
23: і все, що проходить через вогонь, проведіть через вогонь, щоб воно очистилося, а крім того, й очищувальною водою треба очистити; усе, що не проходить через вогонь, проведіть через воду;
24: і одяг ваш вимийте в сьомий день, і очистіться, і після того входьте в стан.
25: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
26: порахуй здобич полону, від людини до худоби, ти і Єлеазар священик і начальники племен громади;
27: і розділи здобич навпіл між тими, що воювали, що ходили на війну, і між усією громадою,
28: і від воїнів, що ходили на війну, візьми данину Господу, по одній душі з п’ятисот, з людей і з великої худоби, і з ослів і з дрібної худоби;
29: візьми це з половини їхньої і віддай Єлеазару священику у приношення Господу;
30: і з половини синів Ізраїлевих візьми по одній частці з п’ятдесяти, з людей, з великої худоби, з ослів і з дрібної худоби, і віддай це левитам, що служать при скинії Господній.
31: І зробив Мойсей і Єлеазар священик, як повелів Господь Мойсеєві.
32: І було здобичі, що залишилася від захопленого, що захопили ті, що були на війні: дрібної худоби шістсот сімдесят п’ять тисяч,
33: великої худоби сімдесят дві тисячі,
34: ослів шістдесят одна тисяча,
35: людей, жінок, які не знали чоловічої постелі, усіх душ тридцять дві тисячі.
36: Половина, частка тих, що ходили на війну, за підрахунком була: дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п’ятсот,
37: і данина Господу з дрібної худоби шістсот сімдесят п’ять;
38: великої худоби тридцять шість тисяч, і данина з них Господу сімдесят два;
39: ослів тридцять тисяч п’ятсот, і данина з них Господу шістдесят один;
40: людей шістнадцять тисяч, і данина з них Господу тридцять дві душі.
41: І віддав Мойсей данину, приношення Господу, Єлеазару священику, як повелів Господь Мойсеєві.
42: І з половини синів Ізраїлевих, яку відокремив Мойсей у тих, що ходили на війну;
43: половина ж була на частку громади: дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п’ятсот,
44: великої худоби тридцять шість тисяч,
45: ослів тридцять тисяч п’ятсот,
46: людей шістнадцять тисяч.
47: З половини синів Ізраїлевих узяв Мойсей одну п’ятдесяту частину з людей і з худоби і віддав це левитам, які виконують службу при скинії Господній, як повелів Господь Мойсеєві.
48: І прийшли до Мойсея начальники над тисячами війська, тисячоначальники і стоначальники,
49: і сказали Мойсеєві: раби твої порахували воїнів, які нам доручені, і не вибуло жодного з них;
50: і ось, ми принесли приношення Господу, хто що дістав із золотих речей: ланцюжки, зап’ястя, персні, серги і привіски, для очищення душ наших перед Господом.
51: І взяв у них Мойсей і Єлеазар священик золото у всіх цих виробах;
52: і було всього золота, що принесено для приношення Господу, шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят сиклів, від тисячоначальників і стоначальників.
53: Воїни грабували кожен для себе.
54: І взяв Мойсей і Єлеазар священик золото від тисячоначальників і стоначальників, і принесли його до скинії зібрання, у пам’ять синів Ізраїлевих перед Господом.
| ← попередній розділ | наступний розділ → |