Біблія українською мовою

Книга Неємії

← попередній розділ

Розділ 13
1: У той день було читано з кни­ги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки,
2: тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення.
3: Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Із­раїля.
4: А раніше того священик Ели­ашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
5: приготував для нього велику­ кімнату, в яку раніше клали хліб­не приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків.
6: Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в трид­цять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів зновувипросився в царя.
7: Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготував­ши для Товії кімнату на дворах дому Божого,
8: тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати
9: і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хліб­­не приношення і ладан.
10: Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили своюсправу, розбіглися, кожен на своє поле.
11: Я зробив за цедогану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє.
12: І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори.
13: І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Фе­даію з левитів, і при них Ханана,­ сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладенороздавати частки бра­там своїм.
14: Пом’яни мене за це, Боже мой, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому!
15: У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи­ і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їму той же день, коли вони продавали харчі.­
16: І тиряни жили в Юдеїі привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі.
17: І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній?
18: Чи не так чинили батьки­ ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Йогона Ізраїля, оск­вер­няючи суботу.
19: Після цього, ко­ли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів за­ми­кати двері і сказав, щоб не від­ми­кали їх до ранкупісля суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день субот­ній.
20: І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два.
21: Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу.
22: І сказав я левитам, щоб вони очистилися­ і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї!
23: Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммо­нитянок і моавитянок;
24: і тому сини їхні наполовину говорять азот­ською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською.
25: Я зро­бив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
26: Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його.
27: І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, при­йма­ючи у співжиття чужоземних дру­жин?­
28: І з синів Іоіади, сина ве­­лико­го священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе.
29: Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський!
30: Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його,
31: і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені!