Біблія українською мовою

Книга Іісуса Навина

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського,
2: і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід,
3: до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі.
4: І виступили вони і все ополчення їх з ними, численний народ, який безліччю дорівнював піску на березі морському; і коней і колісниць було дуже багато.
5: І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем.
6: Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем.
7: Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них.
8: І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник].
9: І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем.
10: У той же час, повернувшись, Ісус узяв Асор і царя його убив мечем [Асор же раніше був главою всіх царств цих];
11: і побили все, що дихає, що було в ньому, мечем, [усе] піддавши закляттю: не залишилося жодної душі; а Асор він спалив вогнем.
12: І всі міста царів цих і всіх царів їх узяв Ісус і убив мечем, піддавши їх закляттю, як повелів Мойсей, раб Господній;
13: утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус.
14: А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі.
15: Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві.
16: Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори],
17: від гори Халак, що простягається до Сеїру, до Ваал-Гада в долині Ливанській, біля гори Ермон, і всіх царів їх узяв, уразив їх і убив.
18: Довгий час вів Ісус війну з усіма цими царями.
19: Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною;
20: бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля— для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві.
21: У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю;
22: не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті.
23: Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Ось царі тієї землі, яких уразили сини Ізраїлеві і землю яких взяли в спадщину по той бік Йордану до сходу сонця, від потоку Арнона до гори Ермона, і всю рівнину на схід:
2: Сигон, цар Аморрейський, що жив у Есевоні, який володів від Ароера, що біля берега потоку Арнона, і від середини потоку, половиною Галаада, до потоку Іавока, межі аммонитян,
3: і рівниною до самого моря Хиннерефського до сходу і до моря рівнини, моря Солоного, на схід по дорозі до Беф-Ієшимофу, а до півдня місцями, що лежать біля підошви Фасги;
4: суміжний йому Ог, цар Васанський, останній з рефаїмів, який жив в Астарофі та в Едреї,
5: який володів горою Ермоном і Салхою й усім Васаном, до межі Гессурської і Маахської, і половиною Галаада, до межі Сигона, царя Есевонського.
6: Мойсей, раб Господній, і сини Ізраїлеві убили їх; і дав її Мойсей, раб Господній, у спадщину коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного.
7: І ось царі [аморрейської] землі, яких уразив Ісус і сини Ізраїлеві по цей бік Йордану на захід, від Ваал-Гада в долині Ливанській до Халака, гори, що простягається до Сеїру, яку віддав Ісус колінам Ізраїлевим у спадщину, за розподілом їх,
8: на горі, на низинних місцях, на рівнині, на місцях, що лежать біля гір, і в пустелі і на півдні, хеттеїв, аморреїв, хананеїв, ферезеїв, евеїв та ієвусеїв:
9: один цар Єрихона, один цар Гая, що біля Вефиля,
10: один цар Єрусалима, один цар Хеврона,
11: один цар Іармуфа, один цар Лахиса,
12: один цар Еглона, один цар Газера,
13: один цар Давира, один цар Гадера,
14: один цар Хорми, один цар Арада,
15: один цар Ливни, один цар Одоллама,
16: один цар Македа, один цар Вефиля,
17: один цар Таппуаха, один цар Хефера.
18: Один цар Афека, один цар Шарона,
19: один цар Мадона, один цар Асора,
20: один цар Шимрон-Мерона, один цар Ахсафа,
21: один цар Фаанаха, один цар Мегиддона,
22: один цар Кедеса, один цар Іокнеама біля Кармила,
23: один цар Дора біля Нафаф-Дорі, один цар Гоїма в Галгалі,
24: один цар Фирци. Усіх царів тридцять один.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Коли Ісус постарів, увійшов у літа похилі, тоді Господь сказав йому: ти постарів, увійшов у літа похилі, а землі брати в спадщину залишається ще дуже багато.
2: Залишається ця земля: всі округи филистимські і вся земля Гессурська [і Хананейська].
3: Від Сихора, що перед Єгиптом, до меж Екрона на півночі, вважаються ханаанськими п’ять власників филистимських: Газький, Азотський, Аскалонський, Гефський, Екронський і Аввейський;
4: на південь же уся земля ханаанська від Меари Сидонської до Афека, до меж аморрейських,
5: також [филистимська] земля Гевла і весь Ливан до сходу сонця від Ваал-Гада, що поряд гори Ермона, до входу в Емаф.
6: Усіх гірських жителів від Ливану до Мисрефоф-Маїма, усіх сидонян Я прожену від лиця синів Ізраїлевих. Розділи ж її в наділи Ізраїлю, як Я повелів тобі;
7: розділи землю цю в наділи дев’ятьом колінам і половині коліна Манассіїного [від Йордану до моря великого на захід віддай її їм; велике море буде межею].
8: А коліно Рувимове і Гадове з другою половиною коліна Манассіїного одержали наділи свої від Мойсея за Йорданом на схід [сонця], як дав їм Мойсей, раб Господній,
9: від Ароера, що на березі потоку Арнона, і місто, що серед потоку, і всю рівнину Медеву до Дивона;
10: також усі міста Сигона, царя Аморрейського, що царював у Есевоні, до меж аммонитських,
11: також Галаад і область Гессурську і Маахську, і всю гору Ермон і весь Васан до Салхи,
12: усе царство Ога Васанського, який царював у Астарофі та в Едреї. Він залишався один з рефаїмів, яких Мойсей уразив і прогнав.
13: Але сини Ізраїлеві не вигнали жителів Гессура і Маахи [і хананеян], і живуть Гессур і Мааха серед Ізраїля до цього дня.
14: Тільки коліну Левіїному не дав він частки: жертви Господа Бога Ізраїлевого є наділ його, як сказав йому Господь. [Ось розподіл, який зробив Мойсей синам Ізраїлевим за племенами їх на рівнинах моавитських за Йорданом, навпроти Єрихона:]
15: коліну синів Рувимових за племенами їх дав наділ Мойсей:
16: межею їх був Ароер, що на березі потоку Арнона, і місто, що серед потоку, і вся рівнина біля Медеви,
17: Есевон і всі міста його, що на рівнині, і Дивон, Вамоф-Ваали Беф-Ваал-Меон,
18: Іааца, Кедемоф і Мефааф,
19: Кириафаїм, Сивма і Цереф-Шахар на горі Емек,
20: Беф-Фегор і місця біля підошві Фасги і Беф-Ієшимоф,
21: і всі міста на рівнині, і все царство Сигона, царя Аморрейського, який царював у Есевоні, якого убив Мойсей, так само як і вождів мадіамських: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, князів сигонових, що жили на землі [тій];
22: також Валаама, сина Веорового, віщуна, убили сини Ізраїлеві мечем у числі вбитих ними.
23: Межею синів Рувимових був Йордан. Ось наділи синів Рувимових за племенами їх, міста і села їх.
24: Мойсей дав також наділ коліну Гадовому, синам Гадовим, за племенами їх:
25: межею їх були Іазер і всі міста галаадські, і половина землі синів Аммонових до Ароера, що перед Раввою,
26: і землі від Есевона до Рамаф-Мицфи і Ветонима і від Маханаїма до меж Давира,
27: і на долині Беф-Гарам і Беф-Нимра і Сокхоф і Цафон, залишок царства Сигона, царя Есевонського; межею його був Йордан до моря Хиннерефського за Йорданом на схід.
28: Ось наділ синів Гадових за племенами їх, міста і села їх.
29: Мойсей дав наділ і половині коліна Манассіїного, що належав половині коліна синів Манассіїних, за племенами їх;
30: наділ їх був: від Маханаїма весь Васан, усе царство Ога, царя Васанського, і всі селища Іаїрові, що у Васані, шістдесят міст;
31: а половина Галаада й Астароф і Едрея, царствені міста Ога Васанського, [надані] синам Махира, сина Манассіїного, половині синів Махирових, за племенами їх.
32: Ось що Мойсей дав у наділ на рівнинах моавитських за Йорданом навпроти Єрихона на схід.
33: Але коліну Левіїному Мойсей не дав наділу: Господь Бог Ізраїлів Сам є наділом їх, як Він говорив їм.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Ось що одержали в наділ сини Ізраїлеві в землі Ханаанській, що розділили їм у наділ Єлеазар священик та Ісус, син Навина, і начальники поколінь у колінах синів Ізраїлевих;
2: за жеребом ділили вони, як повелів Господь через Мойсея, дев’ятьом колінам і половині коліна [Манассіїного],
3: бо двом колінам і половині коліна [Манассіїного] Мойсей дав наділ за Йорданом, левитам же не дав наділу між ними;
4: бо від синів Йосифових народилися два коліна: Манассіїне і Єфремове; тому вони і не дали левитам частини в землі, [а тільки] міста для проживання з околицями їх для худоби їхньої і для інших потреб їхніх.
5: Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві, коли ділили на наділи землю.
6: Сини Іудині прийшли в Галгал до Ісуса. І сказав йому Халев, син Ієфоннії, кенезеянин: ти знаєш, що говорив Господь Мойсеєві, чоловіку Божому, про мене і про тебе в Кадес-Варні;
7: я був сорока років, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадес-Варні оглянути землю, і я приніс йому у відповідь, що було в мене на серці:
8: брати мої, які ходили зі мною, привели у страх серце народу, а я ретельно додержувався Господа Бога мого;
9: і клявся Мойсей у той день і сказав: «земля, по якій ходила нога твоя, буде наділом тобі і дітям твоїм навік, тому що ти достеменно пішов за Господом Богом моїм»;
10: отже, ось, Господь зберіг мене в живих, як Він говорив; уже сорок п’ять років минуло від того часу, коли Господь сказав Мойсеєві слово це, й Ізраїль ходив по пустелі; тепер, ось, мені вісімдесят п’ять років;
11: але і нині я настільки ж міцний, як і тоді, коли посилав мене Мойсей: скільки тоді було в мене сили, стільки і тепер є для того, щоб воювати і виходити і входити;
12: отже, дай мені цю гору, про яку говорив Господь у той день; бо ти чув у той день, що там [живуть] сини Єнакові, і міста у них великі й укріплені; можливо, Господь [буде] зі мною, і я вижену їх, як говорив Господь.
13: Ісус благословив його, і дав у наділ Халеву, синові Ієфонніїному, [кенезеянину,] Хеврон.
14: Таким чином Хеврон залишився наділом Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, до цього дня, за те, що він справді пішов за [повелінням] Господа Бога Ізраїлевого.
15: Ім’я Хеврону раніше було Кириаф-Арби, як називався між синами Єнака один чоловік великий. І земля заспокоїлася від війни.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Жереб коліну синів Іудиних, за племенами їх, випав такий: у суміжності з Ідумеєю була пустеля Син, на південь, у кінці Фемана;
2: південною межею їх був край моря Солоного від затоки, що простягається на південь;
3: на півдні йде він до височини Акраввимської, проходить Цин і, піднімаючись з південного боку до Кадес-Варні, проходить Хецрон і, піднімаючись до Аддара, [йде по західній стороні Кадеса,] повертає до Каркаї,
4: потім проходить Ацмон, іде до потоку Єгипетського, так що кінцем цієї межі є море. Це буде південна ваша межа.
5: Межею же на схід [усе] море Солоне, до гирла Йордану; а межа з північного боку починається від затоки моря, від гирла Йордану;
6: звідси межа піднімається до Беф-Хогли і проходить з північної сторони до Беф-Арави, і йде межа вгору до каменя Богана, сина Рувимового;
7: потім піднімається межа до Давира від долини Ахор і на півночі повертає до Галгала, який навпроти узвишшя Адуммима, що лежить з південної сторони потоку; звідси межа проходить до вод Ен-Шемеша і закінчується біля Ен-Рогела;
8: звідси межа йде вгору до долини сина Енномового з південного боку Ієвуса, який є Єрусалим, і піднімається межа на вершину гори, що на заході навпроти долини Енномової, що на краю долини рефаїмів з півночі;
9: від вершини гори межа повертає до джерела вод Нефтоах і йде до міст гори Ефрона, і повертає межа до Ваала, який є Кириаф-Іарим;
10: потім повертає межа від Ваала до моря [і йде] до гори Сеїру, і йде північною стороною гори Ієарим, яка є Кесалон, і, сходячи до Вефсамиса, проходить через Фимну;
11: звідси межа йде північною стороною Екрона, і повертає межа до Шикарона, проходить через гору [землі] Ваал і доходить до Іавнеїла, і закінчується межа біля моря. Західна межа являє собою велике море.
12: Ось межа синів Іудиних із племенами їх з усіх боків.
13: І Халеву, синові Ієфонніїному, [Ісус] дав частину серед синів Іудиних, як повелів Господь Ісусові; [і дав йому Ісус] Кириаф-Арби, батька Єнакового, інакше Хеврон.
14: І вигнав звідти Халев [син Ієфонніїн] трьох синів Єнакових: Шешая, Ахимана і Фалмая, дітей Єнакових.
15: Звідси [Халев] пішов проти жителів Давира [ім’я Давиру раніше було Кириаф-Сефер].
16: І сказав Халев: хто вразить Кириаф-Сефер і візьме його, тому віддам Ахсу, дочку мою, за дружину.
17: І взяв його Гофониїл, [молодший] син Кеназа, брата Халевового, і віддав він за дружину йому Ахсу, дочку свою.
18: Коли належало їй іти, її навчили просити в батька її поле, і вона зійшла з осла. Халев сказав їй: що тобі?
19: Вона сказала: дай мені благословення; ти дав мені землю полуденну, дай мені і джерела вод. І дав він їй джерела верхні і джерела нижні.
20: Ось наділ коліна синів Іудиних, за племенами їх:
21: міста з краю коліна синів Іудиних у суміжності з Ідумеєю на півдні були: Кавцеїл, Едер та Іагур,
22: Кина, Димона, Адада,
23: Кедес, Асор та Іфнан,
24: Зиф, Телем і Валоф,
25: Гацор-Хадафа, Кириаф, Хецрон, інакше Гацор,
26: Амам, Шема і Молада,
27: Хацар-Гадда, Хешмон і Веф-Палет,
28: Хацар-Шуал, Вирсавія і Визиофея, [і села їх і передмістя їх,]
29: Ваала, Іїм і Ацем,
30: Елфолад, Кесил і Хорма,
31: Циклаг, Мадмана і Сансана,
32: Леваоф, Шелихим, Аїн і Риммон: усіх двадцять дев’ять міст із їх селами.
33: На низинних місцях: Ештаол, Цора й Ашна,
34: Заноах, Ен-Ганним, Таппуах і Гаенам,
35: Іармуф, Одоллам, [Немра,] Сохо й Азека,
36: Шаараїм, Адифаїм, Гедера або Гедерофаїм: чотирнадцять міст із їх селами.
37: Ценан, Хадаша, Мигдал-Гад,
38: Дилеан, Мицфе та Іокфеїл,
39: Лахис, Воцкаф і Еглон,
40: Хаббон, Лахмас і Хифлис,
41: Гедероф, Беф-Дагон, Наема і Макед: шістнадцять міст із їх селами.
42: Ливна, Ефер і Ашан,
43: Іффах, Ашна і Нецив,
44: Кеїла, Ахзив і Мареша [й Едом]: дев’ять міст із їх селами.
45: Екрон із залежними від нього містами і селами його,
46: і від Екрона до моря все, що знаходиться біля Азота, із селами їх,
47: Азот, залежні від нього міста і села його, Газа, залежні від неї міста і села її, до самого потоку Єгипетського і великого моря, яке є межа.
48: На горах: Шамир, Іаттир і Сохо,
49: Данна, Кириаф-Санна, інакше Давир,
50: Анаф, Ештемо й Аним,
51: Гошен, Холон і Гило: одинадцять міст із їх селами.
52: Арав, Дума й Ешан,
53: Іанум, Беф-Таппуах і Афека,
54: Хумта, Кириаф-Арби, інакше Хеврон, і Цигор: дев’ять міст із їх селами.
55: Маон, Кармил, Зиф і Юта,
56: Ізреель, Іокдам і Заноах,
57: Каїн, Гива і Фимна: десять міст із їх селами.
58: Халхул, Беф-Цур і Гедор,
59: Маараф, Беф-Аноф і Елтекон: шість міст із їх селами. [Феко, Ефрафа, інакше Вифлеєм, Фагор, Етам, Кулон, Татамі, Сорес, Карем, Галлим, Вефир і Манохо: одинадцять міст із їх селами.]
60: Кириаф-Ваал, інакше Кириаф-Іарим, і Аравва: два міста із їх селами [і передмістями].
61: У пустелі: Беф-Арава, Миддин і Секаха,
62: Нившан, Ір-Мелах і Ен-Геди: шість міст із їх селами.
63: Але ієвусеян, жителів Єрусалима, не могли вигнати сини Іудини, і тому ієвусеяни живуть із синами Іуди в Єрусалимі навіть до цього дня.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 16
1: Потім випав жереб синам Йосифа: від Йордану поблизу Єрихона, біля вод Єрихонських на схід, пустеля, що простягається від Єрихона до гори Вефильської;
2: від Вефиля йде межа до Луза і переходить до межі Архи до Атарофа,
3: і спускається до моря, до межі Іафлета, до межі нижнього Беф-Орона і до Газера, і закінчується біля моря.
4: Це одержали в наділ сини Йосифа: Манассія та Єфрем.
5: Межа синів Єфремових за племенами їх була ця: від сходу межею наділу їх був Атароф-Адар до Беф-Орона верхнього [і Газари];
6: потім іде межа до моря північним боком Михмефафа і повертає до східного боку Фаанаф-Силома і проходить його зі східної сторони Іаноха;
7: від Іаноха, сходячи до Атарофа і Наарафа, примикає до Єрихона і доходить до Йордану;
8: від Таппуаха йде межа до моря, до потоку Кане, і закінчується морем. Ось наділ коліна синів Єфремових, за племенами їх.
9: І міста відділені синам Єфремовим у наділі синів Манассіїних, усі міста із селами їх.
10: Але [єфремляни] не вигнали хананеян, які жили в Газері; тому хананеяни жили серед єфремлян до цього дня, платячи їм данину. [Нарешті прийшов фараон, цар Єгипетський, і взяв місто, і спалив його вогнем, і хананеян і ферезеян і жителів Газера перебив, і віддав його фараон у посаг дочці своїй.]

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: І випав жереб коліну Манассії, оскільки він був первісток Йосифа. Махиру, первісткові Манассії, батькові Галаада, який був хоробрим на війні, припали Галаад і Васан.
2: Дісталися наділи й іншим синам Манассії, за племенами їх, і синам Авиєзера, і синам Хелека, і синам Асриїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шемиди. Ось діти Манассії, сина Йосифового, чоловічої статі, за племенами їх.
3: У Салпаада ж, сина Хеферового, сина Галаадового, сина Махирового, сина Манассіїного, не було синів, а [тільки] дочки. Ось імена дочок його: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца.
4: Вони прийшли до священика Єлеазара і до Ісуса, сина Навина, і до начальників, і сказали: Господь повелів Мойсеєві дати нам наділ між братами нашими. І дали їм наділ, за повелінням Господнім, між братами батька їхнього.
5: І випало Манассії десять ділянок, крім землі Галаадської і Васанської, що за Йорданом;
6: бо дочки [синів] Манассії одержали наділ серед синів його, а земля Галаадська дісталася іншим синам Манассії.
7: Межа [синів] Манассії йде від Асира до Михмефафа, що навпроти Сихема; звідси межа йде праворуч до жителів Ен-Таппуаха.
8: Земля Таппуах дісталася Манассії, а місто Таппуах біля межі Манассіїної— синам Єфремовим.
9: Звідси межа сходить до потоку Кане, з південного боку потоку. Міста ці належать Єфрему, хоча знаходяться серед міст Манассії. Межа Манассії— на північному боці потоку і закінчується морем.
10: Те, що на півдні, те Єфремове, а що на півночі, те Манассіїне; море ж було межею їх; до Асира примикали вони з північного боку і до Іссахара зі східного.
11: В Іссахара й Асира належать Манассії Беф-Сан і залежні від нього місця, Івлеам і залежні від нього місця, жителі Дора і залежні від нього місця, жителі Ен-Дора і залежні від нього місця, жителі Фаанаха і залежні від нього місця, жителі Мегиддона і залежні від нього місця, і третя частина Нафефа [із селами його].
12: Сини Манассіїні не могли вигнати жителів міст цих, і хананеяни залишилися жити в землі цій.
13: Коли ж сини Ізраїлеві прийшли в силу, тоді хананеян вони зробили данниками, але вигнати не вигнали їх.
14: Сини Йосифа говорили Ісусові і сказали: чому ти дав мені в наділ один жереб і одну ділянку, тоді як я багатолюдний, тому що так благословив мене Господь?
15: Ісус сказав їм: якщо ти багатолюдний, то піди в ліси і там, на землі ферезеїв і рефаїмів, розчисти собі [місце], якщо гора Єфремова для тебе тісна.
16: Сини Йосифа сказали: не залишиться за нами гора, тому що залізні колісниці у всіх хананеян, які живуть у долині, як у тих, які в Беф-Сані й у залежних від нього місцях, так і в тих, які на долині Ізреельській.
17: Але Ісус сказав дому Йосифовому, Єфрему і Манассії: ти багатолюдний і сила в тебе велика; не один жереб буде в тебе:
18: і гора буде твоєю, і ліс цей; ти розчистиш його, і він буде твій до самого кінця його; тому що ти виженеш хананеян, хоча в них колісниці залізні, і хоча вони сильні, [ти подолаєш їх].

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: Уся громада синів Ізраїлевих зібралася в Силом, і поставили там скинію зібрання, бо земля була підкорена ними.
2: Із синів же Ізраїлевих залишалося сім колін, які ще не одержали наділу свого.
3: І сказав Ісус синам Ізраїлевим: чи довго ви будете байдужими до того, щоб піти і взяти в спадщину землю, яку дав вам Господь Бог батьків ваших?
4: дайте від себе по три людини з коліна; я пошлю їх, і вони, вставши, пройдуть по землі й опишуть її, як потрібно розділити їм на наділи, і прийдуть до мене;
5: нехай розділять її на сім наділів; Іуда нехай залишається в межах своїх на півдні, а дім Йосифів нехай залишається в межах своїх на півночі;
6: а ви розпишіть землю на сім наділів і представте мені сюди: я кину вам жереб тут перед лицем Господа Бога нашого;
7: а левитам немає частини між вами, тому що священство Господнє є наділом їх; Гад же, Рувим і половина коліна Манассіїного одержали наділ свій за Йорданом на сході, який дав їм Мойсей, раб Господній.
8: Ці люди встали і пішли. Ісус же тим, що пішли описувати землю, дав такий наказ: підіть, обійдіть землю, опишіть її і поверніться до мене; а я тут кину вам жереб перед лицем Господнім, у Силомі.
9: Вони пішли, пройшли по землі, [оглянули її] і описали її, за містами її, на сім наділів, у книзі, і прийшли до Ісуса в стан, у Силом.
10: Ісус кинув їм жереб у Силомі перед Господом, і розділив там Ісус землю синам Ізраїлевим за ділянками їх.
11: [Перший] жереб вийшов коліну синів Веніамінових, за племенами їх. Межа їх за жеребом ішла між синами Іуди і між синами Йосифа;
12: межа їх на північному боці починається біля Йордану, і проходить межа ця біля Єрихона з півночі, і піднімається на гору на захід, і закінчується в пустелі Бефавен;
13: звідти межа йде до Луза, до південного боку Луза, інакше Вефиля, і сходить межа до Атароф-Адара, до гори, що на південному боці Беф-Орона нижнього;
14: потім межа повертає і сходить до морського боку на південь від гори, що на півдні перед Беф-Ороном, і закінчується біля Кириаф-Ваала, інакше Кириаф-Іарима, міста синів Іудиних. Це західна сторона.
15: Південною ж стороною від Кириаф-Іарима йде межа до моря і доходить до джерела вод Нефтоаха;
16: потім межа сходить до кінця гори, що перед долиною сина Енномового, в долині рефаїмів, на півночі, і сходить долиною Еннома до південного боку Ієвуса, і йде до Ен-Рогела;
17: потім повертає від півночі і йде до Ен-Шемеша, і йде до Гелилофа, що навпроти узвишшя Адуммима, і сходить до каменя Богана, сина Рувимового;
18: потім проходить біля рівнини на північ і сходить на рівнину;
19: звідси проходить межа поряд Беф-Хогли на північ, і закінчується межа біля північної затоки моря Солоного, біля південного кінця Йордану. Ось межа південна. Зі східного ж боку межею служить Йордан.
20: Ось наділ синів Веніамінових, з межами його з усіх боків, за племенами їх.
21: Міста коліну синів Веніамінових, за племенами їх, належали ці: Єрихон, Беф-Хогла й Емек-Кециц,
22: Беф-Арава, Цемараїм і Вефиль,
23: Аввим, Фара й Офра,
24: Кефар-Аммонай, Афні і Гева: дванадцять міст з їх селами.
25: Гаваон, Рама і Бероф,
26: Мицфе, Кефира і Моца,
27: Рекем, Ірфеїл і Фарала,
28: Цела, Елеф та Ієвус, інакше Єрусалим, Гивеаф і Кириаф: чотирнадцять міст із їх селами. Ось наділ синів Веніамінових, за племенами їх.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Другий жереб припав Симеону, коліну синів Симеонових, за племенами їх; і був наділ їх серед наділів синів Іудиних.
2: У наділі їх були: Вирсавія або Шева, Молада,
3: Хацар-Шуал, Вала й Ацем,
4: Елтолад, Вефул і Хорма,
5: Циклаг, Беф-Маркавоф і Хацар-Суса,
6: Беф-Леваоф і Шарухен: тринадцять міст із їх селами.
7: Аїн, Риммон, Ефер і Ашан: чотири міста із селами їх,
8: і всі села, що знаходилися навколо міст цих навіть до Ваалаф-Беера, або південної Рами. Ось наділ коліна синів Симеонових, за племенами їх.
9: Від ділянки синів Іудиних виділено наділ [коліну] синів Симеонових. Оскільки ділянка синів Іудиних була занадто велика для них, то сини Симеонові й одержали наділ серед їхнього наділу.
10: Третій жереб припав синам Завулоновим за племенами їх, і простягнулася межа наділу їх до Сарида;
11: межа їх піднімається до моря і Марали і примикає до Дабешефа і примикає до потоку, що перед Іокнеамом;
12: від Сарида йде назад до східної сторони, на схід сонця, до межі Кислоф-Фавора; звідси йде до Даврафа і піднімається до Іафії;
13: звідси проходить на схід в Геф-Хефер, у Ітту-Кацин, і йде до Риммона, Мифоара і Неї;
14: і повертає межа з півночі до Ханнафона і закінчується долиною Іфтах-Ел;
15: далі: Каттаф, Нагалал, Шимрон, Ідеала і Вифлеєм: дванадцять міст з їх селами.
16: Ось наділ синів Завулонових, за їхніми племенами; ось міста і села їх.
17: Четвертий жереб випав Іссахару, синам Іссахара, за племенами їхніми;
18: межею їх були: Ізреель, Кесуллоф і Сунем,
19: Хафараїм, Шион і Анахараф,
20: Раввиф, Кишион і Авец,
21: Ремеф, Ен-Ганним, Ен-Хадда і Беф-Пацец;
22: і примикає межа до Фавору і Шагацима і Вефсамиса, і закінчується межа їх біля Йордану: шістнадцять міст із селами їх.
23: Ось наділ коліна синів Іссахарових за племенами їх; ось міста і села їх.
24: П’ятий жереб випав коліну синів Асирових, за племенами їх;
25: межею їх були: Хелкаф, Хали, Ветен і Ахсаф,
26: Аламелех, Амад і Мишал; і примикає межа до Кармила із західної сторони і до Шихор-Ливнафа;
27: потім іде назад на схід сонця у Беф-Дагон, і примикає до Завулона і до долини Іфтах-Ел з півночі, [і входить у межі Асафи] у Беф-Емек і Неїел, і йде біля Кавула, з лівого боку;
28: далі: Еврон, Рехов, Хаммон і Кана, до Сидона великого;
29: потім межа повертається до Рами до укріпленого міста Тира, і повертає межа до Хосси, і закінчується біля моря, у містечку Ахзиві;
30: далі: Умма, Афек і Рехов: двадцять два міста з селами їх.
31: Ось наділ коліна синів Асирових, за племенами їх; ось міста і села їх.
32: Шостий жереб випав синам Неффалима, синам Неффалима за племенами їх;
33: межа їх ішла від Хелефа [і] від діброви, що в Цананнимі, до Адами-Некева і Іавнеїла, до Лаккума, і закінчувалася біля Йордану;
34: звідси повертається межа на захід до Азноф-Фавора і йде звідти до Хуккока, і примикає до Завулона з півдня, і до Асира примикає з заходу, і до Іуди біля Йордану, на схід сонця.
35: Міста укріплені: Циддим, Цер, Хамаф, Раккаф і Хиннереф,
36: Адама, Рама й Асор,
37: Кедес, Едрея й Ен-Гацор,
38: Іреон, Мигдал-Ел, Хорем, Беф-Анаф і Вефсамис: дев’ятнадцять міст із їх селами.
39: Ось наділ коліна синів Неффалимових за племенами їх; ось міста і села їх.
40: Коліну синів Данових, за племенами їх, припав жереб сьомий;
41: межею наділи їх були: Цора, Ештаол та Ір-Шемеш,
42: Шаалаввин, Аїалон та Іфла,
43: Елон, Фимнафа й Екрон,
44: Елтеке, Гиввефон і Ваалаф,
45: Ігуд, Бене-Верак і Гаф-Риммон,
46: Ме-Іаркон і Ракон з межею біля Іоппії. І вийшов наділ синів Данових малим для них.
47: І сини Данові пішли війною на Ласем і взяли його, й уразили його мечем, і одержали його в спадщину, і оселилися в ньому, і назвали Ласем Даном за ім’ям Дана, батька свого. [Аморреяни залишалися жити в Еломі і Саламині, але рука Єфремова подолала їх, і зробилися вони данниками йому.]
48: Ось наділ коліна синів Данових, за племенами їх; ось міста і села їх. [Сини Данові не знищили аморреян, які притисли їх на горі, і не давали їм аморреяни виходити на долину і відібрали у них наділ їхньої ділянки.]
49: Коли закінчили розділення землі, за межами її, тоді сини Ізраїлеві дали серед себе наділ Ісусові, синові Навина:
50: за повелінням Господнім дали йому місто Фамнаф-Сараі, яке він просив, на горі Єфремовій; і побудував він місто і жив у ньому.
51: Ось наділи, які Єлеазар священик, Ісус, син Навина, і начальники поколінь розділили колінам синів Ізраїлевих, за жеребом, у Силомі, перед лицем Господнім, при вході в скинію зібрання. І закінчили розподіл землі.