Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Євангеліє від Матфея: Мф. 9:36–10:8
Глава 9
зач. 291Тоді́ Він, увійшо́вши в чо́вен, перепли́в наза́д і прибу́в до Свого́ мі́ста.
2І ось, принесли́ до Ньо́го розсла́бленого, покла́деного на посте́лі. І, ба́чачи ві́ру ї́хню, Іісу́с сказа́в розсла́бленому: дерза́й, ча́до! проща́ються тобі́ гріхи́ твої́!
3При цьо́му де́які з кни́жників сказа́ли в собі́: Він богоху́льствує.
4Іісу́с же, вбача́ючи по́мисли ї́хні, промо́вив: наві́що ви ду́маєте лука́ве в серця́х ва́ших?
5Бо що ле́гше сказа́ти: проща́ються тобі́ гріхи́, чи сказа́ти: вста́нь і ходи́?
6Але́ щоб зна́ли ви, що Син Людськи́й ма́є вла́ду на землі́ проща́ти гріхи́, – тоді́ гово́рить розсла́бленому: вста́нь, візьми́ по́стіль твою́, і йди до до́му твого́.
7І він встав, взяв по́стіль свою́ і пішо́в до до́му свого́.
8Наро́д же, поба́чивши це, здивува́вся і просла́вив Бо́га, Котри́й дав таку́ вла́ду лю́дям.
зач. 309Прохо́дячи зві́дти, Іісу́с поба́чив чолові́ка, що сиді́в бі́ля ми́тниці, на ім’я́ Матфе́й, і ка́же йому́: іди́ за Мно́ю. І він вста́в і пішо́в за Ним.
10І коли́ Іісу́с возлежа́в у до́мі, прийшло́ ба́гато ми́тарів і грі́шників і возлежа́ли з Ним і у́чнями Його́.
11Поба́чивши те, фарисе́ї сказа́ли у́чням Його́: для чо́го Учи́тель ваш ї́сть і п’є з ми́тарями і грі́шниками?
12Іісу́с же, почу́вши це, сказа́в їм: не здоро́ві потребу́ють лі́каря, а неду́жі,
13піді́ть та навчі́ться, що зна́чить: ми́лості хо́чу, а не же́ртви. Бо Я прийшо́в покли́кати не пра́ведників, а грі́шників до покая́ння.
зач. 3114Тоді́ прихо́дять до Ньо́го у́чні Іоа́ннові і ка́жуть: чому́ ми і фарисе́ї по́стимось бага́то, Твої́ ж у́чні не по́стяться?
15І сказа́в їм Іісу́с: чи мо́жуть сини́ черто́га весі́льного сумува́ти, по́ки з ни́ми жени́х? Але́ при́йдуть дні, коли́ відбере́ться у них жени́х, і тоді́ по́ститимуть.
16І ніхто́ до старо́ї оде́жі не наклада́є ла́тки з ново́ї ткани́ни, бо відірве́ться від старо́го і ді́рка бу́де ще гі́рша.
17Не влива́ють та́кож вина́ молодо́го в старі́ мі́хи; а іна́кше прорву́ться мі́хи, і вино́ ви́тече, і мі́хи пропаду́ть, а влива́ють вино́ молоде́ в нові́ мі́хи, і зберіга́ється те і дру́ге.
зач. 3218Коли́ Він говори́в їм це, підійшо́в до Ньо́го яки́йсь нача́льник і, кла́няючись Йому́, говори́в: дочка́ моя́ тепе́р помира́є, але́ Ти прийди́, поклади́ на не́ї ру́ку Твою́, і вона́ бу́де жива́.
19І, вста́вши, Іісу́с пішо́в за ним, і у́чні Його́.
20І ось, жі́нка, що двана́дцять ро́ків стражда́ла кровоте́чею, підійшо́вши зза́ду, доторкну́лася до кра́ю оде́жі Його́,
21бо вона́ каза́ла сама́ в собі́: як ті́льки доторкну́сь до оде́жі Його́, оду́жаю.
22Іісу́с же, оберну́вшись і поба́чивши її́, сказа́в: дерза́й, до́чко! ві́ра твоя́ спасла́ тебе́. І оду́жала жі́нка з то́го ча́су.
23І коли́ прийшо́в Іісу́с в дім нача́льника і поба́чив сопілкарі́в і наро́д збенте́жений,
24сказа́в їм: ви́йдіть геть, бо не вме́рла ді́вчина, а спить. І насміха́лися з Ньо́го.
25Коли́ ж люде́й було́ ви́проваджено, Він, увійшо́вши, взяв її́ за ру́ку, і ді́вчина вста́ла.
26І рознесла́ся чу́тка про це по всій землі́ тій.
зач. 3327Коли́ йшов Іісу́с зві́дти, за Ним слі́дом ішли́ дво́є сліпи́х і крича́ли: поми́луй нас, Іісу́се, си́ну Дави́дів!
28Коли́ ж Він увійшо́в у дім, сліпі́ приступи́ли до Ньо́го. І гово́рить їм Іісу́с: чи ві́руєте, що Я мо́жу це зроби́ти? Вони́ гово́рять Йому́: так, Го́споди!
29Тоді́ Він доторкну́вся до оче́й ї́хніх і сказа́в: по ві́рі ва́шій хай бу́де вам.
30І відкри́лися о́чі ї́хні; і сказа́в їм Іісу́с суво́ро: пильну́йте ж, щоб ніхто́ не дові́дався.
31А вони́, ви́йшовши, розголоси́ли про Ньо́го по всій землі́ тій.
32Коли́ ж ті вихо́дили, то привели́ до Ньо́го чолові́ка німо́го біснува́того.
33І коли́ бі́са було́ ви́гнано, німи́й поча́в говори́ти. І наро́д, диву́ючись, каза́в: ніко́ли не було́ тако́го в Ізра́їлі.
34А фарисе́ї говори́ли: Він виганя́є бі́сів си́лою кня́зя бісі́вського.
35І ходи́в Іісу́с по всіх міста́х і се́лах, навча́ючи в ї́хніх синаго́гах, пропові́дуючи Єва́нгеліє Ца́рства і зціля́ючи вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч у лю́дях.
зач. 3436Ба́чачи на́товпи наро́ду, Він змилосе́рдився над ни́ми, бо вони́ були́ змо́рені й розсі́яні, як ві́вці, що не ма́ють па́стиря.
37Тоді́ гово́рить до у́чнів Свої́х: жни́ва бага́то, а женці́в зама́ло.
38Ото́ж блага́йте Госпо́даря жни́ва, щоб ви́слав женці́в на жни́во Своє́.
Глава 10
1І покли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, Він дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами, щоб виганя́ти їх і зціля́ти вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч.
2Двана́дцяти ж Апо́столів імена́ такі́: пе́рший Си́мон, що зве́ться Петро́м, і Андрі́й, брат його́, Я́ків Зеведе́їв і Іоа́нн, брат його́,
3Фили́п і Варфоломі́й, Фома́ і Матфе́й ми́тар, Я́ків Алфе́їв і Левве́й, про́званий Фадде́єм,
4Си́мон Канані́т та Іу́да Іскаріо́т, котри́й і зра́див Його́.
5Цих дванадцятьо́х посла́в Іісу́с і запові́в їм, гово́рячи: на шлях до язи́чників не ході́ть, і в мі́сто Самаря́нське не вхо́дьте;
6а йді́ть кра́ще до заги́блих ове́ць до́му Ізра́їлевого;
7хо́дячи ж, пропові́дуйте, що набли́зилось Ца́рство Небе́сне;
8хво́рих зціля́йте, прокаже́них очища́йте, ме́ртвих воскреша́йте, бі́сів виганя́йте; як дар оде́ржали, як дар дава́йте.
зач. 359Не бері́ть з собо́ю ні зо́лота, ні срі́бла, ані́ мі́ді в пояси́ свої́,
10ні торби́ни на доро́гу, ні двох оде́ж, ні взуття́, ані́ по́соха, бо той, хто тру́диться, досто́йний нагоро́ди своє́ї.
11В яке́ б мі́сто або се́лище не ввійшли́ ви, дові́дуйтесь, хто в ньо́му досто́йний є, і там залиша́йтесь, до́ки не ви́йдете;
12а вхо́дячи в дім, привіта́йте його, ка́жучи: мир до́му цьому́;
13і якщо́ бу́де дім досто́йний, то мир ваш зі́йде на ньо́го; якщо́ ж не бу́де досто́йний, то мир ваш до вас поверне́ться.
14А коли́ хто не при́йме вас і не послу́хає слів ва́ших, то, вихо́дячи з до́му чи з мі́ста того́, обтрусі́ть по́рох з ніг ва́ших;
15і́стинно кажу́ вам: відра́дніше бу́де землі́ Содо́мській і Гомо́ррській в день су́дний, ніж мі́сту тому́.
зач. 3616Ось, Я посила́ю вас, як ове́ць помі́ж вовкі́в: ото́ж бу́дьте му́дрі, як змі́ї, і прості́, як го́луби.
17Остеріга́йтеся ж люде́й: бо вони́ видава́тимуть вас на суди́лища і в свої́х синаго́гах би́тимуть вас,
18і поведу́ть вас до прави́телів і царі́в за Ме́не на сві́дчення пе́ред ни́ми та язи́чниками.
19Коли́ ж видава́тимуть вас, не турбу́йтеся, як або́ що говори́ти; бо в той час дано́ бу́де вам, що сказа́ти,
20бо не ви бу́дете говори́ти, а Дух Отця́ ва́шого говори́тиме у вас.
21Ви́дасть же брат бра́та на сме́рть і ба́тько си́на; і повста́нуть ді́ти на батькі́в, і уб’ю́ть їх;
22і бу́дуть вас нена́видіти всі за ім’я́ Моє́; а хто ви́терпить до кінця́, той спасе́ться.
зач. 3723Коли́ ж гони́тимуть вас в одному́ мі́сті, біжі́ть у і́нше. Бо і́стинно кажу́ вам: не всти́гнете обійти́ міст Ізра́їлевих, як при́йде Син Людськи́й.
24У́чень не ви́щий за вчи́теля і слуга́ не ви́щий за госпо́даря свого́.
25До́сить для у́чня, щоб він був, як учи́тель його́, і для слуги́, щоб він був, як госпо́дар його́. Якщо́ госпо́даря до́му назва́ли веєльзеву́лом, то чи не тим бі́льше домашні́х його́?
26О́тже, не бі́йтесь їх, бо нема́ нічо́го прихо́ваного, що не відкри́лося б, і тає́много, що не ста́ло б відо́мим.
27Що кажу́ вам у те́мряві, говорі́ть при сві́тлі, і що чу́єте на ву́хо, пропові́дуйте на покрі́влях.
28І не бі́йтесь тих, що вбива́ють ті́ло, а душі́ не можуть уби́ти; але́ бі́йтесь бі́льше Того́, Хто мо́же і ду́шу і ті́ло погуби́ти в геє́ні.
29Чи не дві малі́ пта́шки продаю́ться за оди́н асса́рій? І жо́дна з них не впаде́ на зе́млю без во́лі Отця́ ва́шого;
30у вас же і воло́сся на голові́ все порахо́вано;
31не бі́йтеся ж: ви кра́щі за багатьо́х мали́х пташо́к.
зач. 3832Ото́ж ко́жного, хто ви́знає Мене́ пе́ред людьми́, того́ ви́знаю і Я пе́ред Отце́м Мої́м Небе́сним;
33а хто зрече́ться Мене́ пе́ред людьми́, зречу́сь того́ і Я пе́ред Отце́м Мої́м Небе́сним.
34Не ду́майте, що Я прийшо́в принести́ мир на зе́млю; не мир прийшо́в Я принести́, а меч,
35бо Я прийшо́в розлучи́ти си́на з ба́тьком його́, і дочку́ з ма́тір’ю її́, і неві́стку із свекру́хою її́.
36І вороги́ люди́ні – дома́шні її́.
зач. 3937Хто лю́бить ба́тька чи ма́тір бі́льше, ніж Мене́, недосто́йний Мене́; і хто лю́бить си́на чи дочку́ бі́льше, ніж Мене́, недосто́йний Мене́;
38і хто не бере́ хреста́ свого́ і йде слі́дом за Мно́ю, той недосто́йний Мене́.
39Хто зберіга́є ду́шу свою́, загу́бить її́, а хто загу́бить ду́шу свою́ зара́ди Мене́, збереже́ її́.
40Хто вас прийма́є, той прийма́є Мене́, а хто прийма́є Мене́, прийма́є Того́, Хто посла́в Мене́;
41хто прийма́є проро́ка в ім’я́ проро́ка, оде́ржить нагоро́ду проро́ка; і хто прийма́є пра́ведника в ім’я́ пра́ведника, оде́ржить нагоро́ду пра́ведника.
42І хто напо́їть одного́ з мали́х цих ті́льки ча́шею холо́дної води́, в ім’я́ у́чня, і́стинно кажу́ вам, не втра́тить нагоро́ди своє́ї.