Біблія українською мовою

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його.
2: І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3: Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.
4: Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5: Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.
6: Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
7: Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10: Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.
11: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через Мене.
12: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.
13: Ви є сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, як тільки хіба викинути її геть на потоптання людям.
14: Ви є світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15: І, засвітивши свічку, не ставлять її під посудину, а на підсвічник, і світить всім у домі.
16: Так хай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17: Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, а здійснити.
18: Бо істинно кажу вам: доки не перейде небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19: Отже, хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить так людей, той найменшим буде названий в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим буде названий в Царстві Небесному.
20: Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведності книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете в Царство Небесне.
21: Ви чули, що сказано древнім: не вбивай, а хто уб'є, підлягає суду (Вих. 20,13).
22: А Я кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже брату своєму: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «потвора», підлягає вогню пекельному.
23: Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24: залиши там дар твій перед жертовником і піди спершу примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій.
25: Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в'язницю.
26: Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього кодранта.
27: Ви чули, що сказано древнім: не перелюбствуй (Вих. 20,14).
28: А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з похоттю, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29: Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
30: І якщо правиця твоя спокушає тебе, відітни її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
31: Сказано також, коли хто розведеться з жінкою своєю, хай дасть їй лист про розлучення (Втор. 24,1).
32: А Я кажу вам: хто розводиться з жінкою своєю, крім провини перелюбу, той спонукає її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33: Ще чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, а виконуй перед Господом клятви твої (Лев. 19,12; Втор. 23,21).
34: А Я кажу вам: не клянись зовсім: ні небом, бо воно престол Божий;
35: ні землею, бо вона підніжжя ніг Його; ні Ієрусалимом, бо він місто великого Царя;
36: ні головою твоєю не клянися, тому що не можеш жодної волосини зробити білою або чорною.
37: Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що зверх цього, те від лукавого.
38: Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб (Вих. 21,24).
39: А Я кажу вам: не противтеся злому. Але хто вдарить тебе у праву щоку, підстав йому і другу;
40: і хто захоче судитися з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхній одяг;
41: і хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42: Тому, хто просить у тебе, – дай, і від того, хто хоче в тебе позичити, – не відвертайся.
43: Ви чули, що сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого (Лев. 19,17–18).
44: А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45: і будете синами Отця вашого Небесного, бо Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних.
46: Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме роблять і митарі?
47: І коли ви вітаєте тільки братів ваших, що особливого робите? Чи не так само діють і язичники?
48: Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Пильнуйте, не творіть милостині вашої перед людьми з тим, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного.
2: Отже, коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже приймають нагороду свою.
3: У тебе ж, як твориш милостиню, хай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя,
4: щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно.
5: І, коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі люблять у синагогах і на розі вулиць, зупиняючись, молитися, щоб показатися перед людьми. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.
6: Ти ж, коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Котрий втайні, і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
7: А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів'ї своєму почуті будуть;
8: не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше вашого прохання в Нього.
9: Моліться ж так: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім'я Твоє;
10: хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі;
11: хліб наш насущний дай нам на цей день;
12: і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;
13: і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава повік. Амінь.
14: Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний,
15: а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.
16: Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають на себе похмурі обличчя, щоб на людях показатися такими, що постяться. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.
17: А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє,
18: щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий втайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
19: Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа точать і де злодії підкопують і крадуть,
20: а збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не точать і де злодії не підкопують і не крадуть,
21: бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22: Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле;
23: коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява?
24: Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного буде ненавидіти, а другого любити; або до одного виявлятиме старанність, а про другого не дбатиме. Не можете служити Богові й мамоні.
25: Тому кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що одягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло за одежу?
26: Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають в житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Чи ви ж не багато кращі за них?
27: Та і хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
28: І про одежу чого піклуєтесь? Подивіться на лілії польові, як вони ростуть: ні трудяться, ні прядуть;
29: але кажу вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них;
30: коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще вас, маловіри!
31: Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися?
32: бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.
33: Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.
34: Отож не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день сам піклуватиметься про своє. Досить для кожного дня своїх турбот.