Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Матфея: Мф. 19:3–12

Мф. 19:3–12 зач. 78

Глава 19

1 Коли́ Іісу́с скінчи́в слова́ ці, то ви́йшов з Галіле́ї і прийшо́в у зе́млі Іуде́йські, Заіорда́нською стороно́ю.

2 За Ним пішло́ ба́гато люде́й, і Він зціли́в їх там.

зач. 78 3 І приступи́ли до Ньо́го фарисе́ї і, спокуша́ючи Його́, говори́ли Йому́: чи за вся́ку прови́ну дозво́лено чолові́кові розво́дитися з жі́нкою своє́ю?

4 Він сказа́в їм у ві́дповідь: чи не чита́ли ви, що Той, Хто створи́в, на поча́тку чолові́ка і жі́нку створи́в їх?.

5 І сказа́в: тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є єди́ною пло́ттю.

6 Тож вони́ вже не дво́є, а плоть єди́на. О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.

7 Вони́ ка́жуть Йому́: чому́ ж Мойсе́й запові́дав дава́ти розвідни́й лист і розво́дитися з не́ю?

8 Він гово́рить їм: Мойсе́й че́рез жорстокосе́рдість ва́шу дозво́лив вам розво́дитися з жінка́ми ва́шими; а споча́тку не було́ так;

9 Я ж кажу́ вам: хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю не з вини́ пере́любу і ві́зьме шлюб з дру́гою, той перелю́бствує; і хто одру́житься з розве́деною, той перелю́бствує.

10 У́чні Його́ гово́рять Йому́: якщо́ така́ пови́нність чолові́ка пе́ред жі́нкою, то кра́ще не одру́жуватись.

11 Він же сказа́в їм: не всі сприйма́ють це сло́во, а кому́ дано́,

12 бо є скопці́, що з утро́би ма́терньої народи́лись таки́ми; і є скопці́, які́ оско́плені від люде́й; і є скопці́, котрі́ самі́ себе́ зроби́ли скопця́ми зара́ди Ца́рства Небе́сного. Хто мо́же вмісти́ти, хай вмі́стить.

13 Тоді́ привели́ до Ньо́го діте́й, щоб Він покла́в на них ру́ки і помоли́вся; у́чні ж не дозволя́ли їм.

14 Але́ Іісу́с сказа́в: пусті́ть діте́й і не забороня́йте їм прихо́дити до Ме́не, бо таки́х є Ца́рство Небе́сне.

15 І, покла́вши на них ру́ки, пішо́в зві́дти.

зач. 79 16 І ось, хтось, підійшо́вши, сказа́в Йому́: Учи́телю благи́й! що зроби́ти мені́ до́брого, щоб ма́ти життя́ ві́чне?

17 Він же сказа́в йому́: чому́ ти назива́єш Мене́ благи́м? Ніхто́ не благи́й, як ті́льки оди́н Бог. Якщо́ ж хо́чеш увійти́ в життя́ ві́чне, дотри́муй за́повідей.

18 Гово́рить Йому́: яки́х? Іісу́с же сказа́в: не вбива́й; не перелю́бствуй; не кради́; не лжесві́дчи;

19 шану́й ба́тька й ма́тір; і: люби́ бли́жнього твого́, як само́го себе́.

20 Юна́к гово́рить Йому́: все це я збері́г з ю́ності моє́ї; чого́ ще не вистача́є мені́?

21 Іісу́с сказа́в йому́: коли́ хо́чеш бу́ти доскона́лим, піди́, прода́й майно́ твоє́ і розда́й убо́гим; і ма́тимеш скарб на небеса́х; і прихо́дь та йди слі́дом за Мно́ю.

22 Почу́вши сло́во те, юна́к відійшо́в у скорбо́ті, бо мав бага́то майна́.

23 Іісу́с же сказа́в у́чням Свої́м: і́стинно кажу́ вам, що тя́жко бага́тому ввійти́ в Ца́рство Небе́сне;

24 і ще кажу́ вам: ле́гше верблю́дові пройти́ крізь ву́шко го́лки, ніж бага́тому ввійти́ в Ца́рство Бо́же.

25 Почу́вши це, у́чні Його́ ду́же здивува́лись і сказа́ли: так хто ж мо́же спасти́сь?

26 Іісу́с, погля́нувши, сказа́в їм: лю́дям це неможли́во, Бо́гові ж усе́ можли́ве.

27 Тоді́ Петро́, відповіда́ючи, сказа́в Йому́: ось, ми залиши́ли все і пішли́ слі́дом за Тобо́ю; що ж нам бу́де?

28 Іісу́с же сказа́в їм: і́стинно говорю́ вам, що ви, котрі́ пішли́ за Мно́ю, при відно́вленні сві́ту, коли́ Син Людськи́й ся́де на престо́лі сла́ви Своє́ї, ся́дете і ви на дванадцятьо́х престо́лах суди́ти двана́дцять колі́н Ізра́їлевих.

29 І вся́кий, хто зали́шить дім, або браті́в, або сесте́р, або ба́тька, або ма́тір, або жі́нку, або діте́й, або зе́млі зара́ди і́мені Мого́, оде́ржить в стокра́т і успадку́є життя́ ві́чне.

30 І бага́то хто з пе́рших бу́дуть оста́нніми, і оста́нні пе́ршими.