Біблія українською мовою

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Коли Іісус скінчив слова ці, то вийшов з Галілеї і прийшов у землі Іудейські, Заіорданською стороною.
2: За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там.
3: І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?
4: Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив, на початку чоловіка і жінку створив їх? (Бут. 1,27).
5: І сказав: тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє єдиною плоттю (Бут. 2,24).
6: Тож вони вже не двоє, а плоть єдина. Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.
7: Вони кажуть Йому: чому ж Мойсей заповідав давати розвідний лист і розводитися з нею?
8: Він говорить їм: Мойсей через жорстокосердість вашу дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так;
9: Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю не з вини перелюбу і візьме шлюб з другою, той перелюбствує; і хто одружиться з розведеною, той перелюбствує.
10: Учні Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не одружуватись.
11: Він же сказав їм: не всі сприймають це слово, а кому дано,
12: бо є скопці, що з утроби матерньої народились такими; і є скопці, які оскоплені від людей; і є скопці, котрі самі себе зробили скопцями заради Царства Небесного. Хто може вмістити, хай вмістить.
13: Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; учні ж не дозволяли їм.
14: Але Іісус сказав: пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.
15: І, поклавши на них руки, пішов звідти.
16: І ось, хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю благий! що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?
17: Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуй заповідей.
18: Говорить Йому: яких? Іісус же сказав: не вбивай; не перелюбствуй; не кради; не лжесвідчи;
19: шануй батька й матір; і: люби ближнього твого, як самого себе (Вих. 20,13–16; Лев. 19,18).
20: Юнак говорить Йому: все це я зберіг з юності моєї; чого ще не вистачає мені?
21: Іісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною.
22: Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато майна.
23: Іісус же сказав учням Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти в Царство Небесне;
24: і ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25: Почувши це, учні Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастись?
26: Іісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливе.
27: Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось, ми залишили все і пішли слідом за Тобою; що ж нам буде?
28: Іісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, котрі пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцятьох престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
29: І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить в стократ і успадкує життя вічне.
30: І багато хто з перших будуть останніми, і останні першими.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 23
1: Тоді Іісус почав говорити до народу і учнів Своїх
2: і сказав: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники та фарисеї;
3: отож все, чого вони кажуть дотримуватися, дотримуйтеся і робіть; а по ділах їхніх не робіть, бо вони говорять і не роблять:
4: зв'язують тяжкі ноші, які незручно носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть ворухнути їх;
5: всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширяють пов'язки свої і подовжують край одежі своєї;
6: також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах
7: і вітання на народних зібраннях, та щоб люди звали їх: учителю! учителю!
8: Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель – Христос; усі ж ви – браття;
9: і отцем собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець, Котрий на небесах;
10: і не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник – Христос.
11: Більший з вас хай буде вам слугою;
12: бо, хто звеличує себе, той принижений буде, а хто принижує себе, той возвеличиться.
13: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям, бо ви самі не входите і тих, хто хоче увійти, не пускаєте. Пов'язки на чолі і на руках зі словами із Закону.
14: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць і лицемірно довго молитесь: за те ще більший осуд приймете.
15: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвоє гіршим за вас.
16: Горе вам, вожді сліпі, які говорять: якщо хто поклянеться храмом, то нічого, а якщо хто поклянеться золотом храму, то винуватий.
17: Безумні і сліпі! що більше: золото чи храм, який освячує золото?
18: Також: якщо хто поклянеться жертовником, то нічого, а якщо хто поклянеться даром, що на ньому, то винуватий.
19: Безумні і сліпі! що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
20: Отож хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому;
21: і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому;
22: і хто клянеться небом, клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, анісу і тмину, і залишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати.
24: Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
25: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чаші і блюда, тоді як усередині вони повні крадіжки і неправди.
26: Фарисею сліпий! очисть спершу всередині чаші і блюда, щоб чистою була і зовнішність їхня.
27: Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти;
28: так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня.
29: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам'ятники праведників,
30: і говорите: якби ми були в часи батьків наших, то не були б спільниками їх у проливанні крові пророків;
31: таким чином ви самі свідчите проти себе, що ви сини тих, які вбивали пророків;
32: доповнюйте ж міру батьків ваших.
33: Змії, породження єхиднині! як утечете ви від осудження в геєну?
34: Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; і ви одних уб'єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста.
35: Хай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїна, якого ви вбили між храмом і жертовником.
36: Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей.
37: Ієрусалиме, Ієрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням б’єш посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли!
38: Ось, залишається вам дім ваш пустий.
39: Бо кажу вам: не побачите Мене віднині, доки не вигукнете: благословен Грядущий в ім'я Господнє!