Як показувати текст
Мова тексту
Другий текст під віршем
Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Євангеліє від Матфея: Мф. 18:18–22; 19:1–2, 13–15
Глава 18
зач. 74 1 У той час у́чні підійшли́ до Іісу́са і ка́жуть: хто бі́льший у Ца́рстві Небе́сному?
2 Іісу́с, покли́кавши дитя́, поста́вив його́ посере́д них
3 і сказа́в: і́стинно кажу́ вам: якщо́ ви не навернете́сь і не бу́дете, як ді́ти, не ввійде́те в Ца́рство Небе́сне.
4 О́тже, хто ума́литься, як дитя́ це, той і бі́льший у Ца́рстві Небе́сному;
5 і хто при́йме одне́ таке́ дитя́ в ім’я́ Моє́, той Мене́ прийма́є;
6 а хто споку́сить одного́ з мали́х цих, ві́руючих у Ме́не, тому́ кра́ще було́ б, якби́ пові́сили йому́ ка́мінь млино́вий на ши́ю і потопи́ли його́ в морські́й глибині́.
7 Го́ре сві́тові від споку́с, бо потрі́бно прийти́ споку́сам; але́ го́ре тій люди́ні, че́рез яку́ споку́са прихо́дить.
8 Якщо́ рука́ твоя́ чи нога́ твоя́ спокуша́є тебе́, відсічи́ її́ і кинь від се́бе: кра́ще тобі́ ввійти́ в життя́ без руки́ чи без ноги́, ніж з двома́ рука́ми і з двома́ нога́ми бу́ти вки́нутим у вого́нь ві́чний;
9 і якщо́ о́ко твоє́ спокуша́є тебе́, ви́рви його́ і кинь від се́бе: кра́ще тобі́ з одни́м о́ком увійти́ в життя́, ніж з двома́ очи́ма бу́ти вки́нутим у геє́ну вогняну́.
зач. 75 10 Диві́ться, не зневажа́йте жо́дного з мали́х цих: бо кажу́ вам, що А́нгели їх на небеса́х завжди́ ба́чать лице́ Отця́ Мого́ Небе́сного.
11 Бо Син Людськи́й прийшо́в знайти́ і спасти́ заги́бле.
12 Як вам здає́ться? Коли́ хто мав би сто ове́ць, і одна́ з них заблука́ла, то чи не поки́не він у го́рах дев’яно́сто де́в’ять і не піде́ шука́ти ту, що заблуди́лася?
13 І якщо́ тра́питься знайти́ її́, і́стинно кажу́ вам, він раді́є за не́ї бі́льше, ніж за дев’яно́сто дев’ятьо́х, які не заблуди́лися.
14 Так, нема́ во́лі Отця́ ва́шого Небе́сного, щоб заги́нув оди́н з мали́х цих.
15 Якщо́ ж согріши́ть про́ти те́бе брат твій, піди́ і ви́крий його́ між тобо́ю і ним одни́м; якщо́ послу́хає тебе́, то придба́в ти бра́та твого́;
16 якщо́ ж тебе́ не послу́хає, візьми́ з собо́ю ще одного́ або двох, щоб уста́ми двох чи трьох сві́дків підтве́рдилось ко́жне сло́во;
17 якщо́ ж не послу́хає їх, скажи́ це́ркві; якщо́ ж і це́ркви не послу́хає, то хай він бу́де тобі́, як язи́чник і ми́тар.
зач. 76 18 Істинно кажу́ вам: що ви зв’я́жете на землі́, те буде зв’я́зане на не́бі, і що розв’я́жете на землі́, те бу́де розв’я́зане на не́бі.
19 І́стинно та́кож кажу́ вам: якщо́ дво́є з вас пого́дяться на землі́ проси́ти про вся́ке ді́ло, то, чого́ б вони́ не попроси́ли, бу́де їм від Отця́ Мого́ Небе́сного;
20 бо, де дво́є чи тро́є зі́брані в ім’я́ Моє́, там Я посере́д них.
21 Тоді́ Петро́ підійшо́в до Ньо́го і сказа́в: Го́споди! скі́льки разі́в проща́ти бра́ту моє́му, яки́й согріша́є про́ти ме́не? чи до семи́ разі́в?
22 Іісу́с гово́рить йому́: не кажу́ тобі́: до семи́, але́ до семи́десяти разі́в по сім.
зач. 77 23 Тому́ Ца́рство Небе́сне поді́бне до царя́, яки́й захоті́в порахува́тися з раба́ми свої́ми;
24 коли́ він поча́в рахува́тися, привели́ до ньо́го одного́ боржника́, яки́й ви́нен був йому́ де́сять ти́сяч тала́нтів;
25 а як він не мав чим заплати́ти, то госпо́дар його́ звелі́в прода́ти його́, і жі́нку його́, і діте́й, і все, що він мав, і заплати́ти;
26 тоді́ раб той впав і, кла́няючись йому́, говори́в: госпо́дарю! потерпи́ на мені́, і все тобі́ заплачу́.
27 Госпо́дар змилосе́рдився над рабо́м тим, відпусти́в його́ і борг прости́в йому́.
28 Раб же той, ви́йшовши, знайшо́в одного́ з това́ришів свої́х, яки́й був ви́нен йому́ сто дина́ріїв, і, схопи́вши його́, души́в і каза́в: відда́й мені́, що ви́нен.
29 Тоді́ това́риш його́ впав до ніг його́, блага́в його́ і говори́в: потерпи́ на мені́, і все відда́м тобі́.
30 Але́ той не захоті́в, а пішо́в і посади́в його́ в темни́цю, до́ки не відда́сть бо́ргу.
31 Това́риші його́, поба́чивши таке́, ду́же засмути́лися і, прийшо́вши, розповіли́ своє́му госпо́дареві все, що ста́лося.
32 Тоді́ госпо́дар покли́кав його́ і ка́же: злий ра́бе! весь той борг я прости́в тобі́, бо ти ублага́в мене́.
33 Чи не нале́жало й тобі́ поми́лувати това́риша твого́, як і я поми́лував тебе́?
34 І, розгні́вавшись, госпо́дар відда́в його́ мучи́телям, до́ки не відда́сть йому́ всьо́го бо́ргу.
35 Так і Оте́ць Мій Небе́сний учи́нить з ва́ми, якщо́ ко́жен з вас не прости́ть від се́рця свого́ бра́тові своє́му прови́н його́.
Глава 19
1 Коли́ Іісу́с скінчи́в слова́ ці, то ви́йшов з Галіле́ї і прийшо́в у зе́млі Іуде́йські, Заіорда́нською стороно́ю.
2 За Ним пішло́ ба́гато люде́й, і Він зціли́в їх там.
зач. 78 3 І приступи́ли до Ньо́го фарисе́ї і, спокуша́ючи Його́, говори́ли Йому́: чи за вся́ку прови́ну дозво́лено чолові́кові розво́дитися з жі́нкою своє́ю?
4 Він сказа́в їм у ві́дповідь: чи не чита́ли ви, що Той, Хто створи́в, на поча́тку чолові́ка і жі́нку створи́в їх?.
5 І сказа́в: тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є єди́ною пло́ттю.
6 Тож вони́ вже не дво́є, а плоть єди́на. О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.
7 Вони́ ка́жуть Йому́: чому́ ж Мойсе́й запові́дав дава́ти розвідни́й лист і розво́дитися з не́ю?
8 Він гово́рить їм: Мойсе́й че́рез жорстокосе́рдість ва́шу дозво́лив вам розво́дитися з жінка́ми ва́шими; а споча́тку не було́ так;
9 Я ж кажу́ вам: хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю не з вини́ пере́любу і ві́зьме шлюб з дру́гою, той перелю́бствує; і хто одру́житься з розве́деною, той перелю́бствує.
10 У́чні Його́ гово́рять Йому́: якщо́ така́ пови́нність чолові́ка пе́ред жі́нкою, то кра́ще не одру́жуватись.
11 Він же сказа́в їм: не всі сприйма́ють це сло́во, а кому́ дано́,
12 бо є скопці́, що з утро́би ма́терньої народи́лись таки́ми; і є скопці́, які́ оско́плені від люде́й; і є скопці́, котрі́ самі́ себе́ зроби́ли скопця́ми зара́ди Ца́рства Небе́сного. Хто мо́же вмісти́ти, хай вмі́стить.
13 Тоді́ привели́ до Ньо́го діте́й, щоб Він покла́в на них ру́ки і помоли́вся; у́чні ж не дозволя́ли їм.
14 Але́ Іісу́с сказа́в: пусті́ть діте́й і не забороня́йте їм прихо́дити до Ме́не, бо таки́х є Ца́рство Небе́сне.
15 І, покла́вши на них ру́ки, пішо́в зві́дти.
зач. 79 16 І ось, хтось, підійшо́вши, сказа́в Йому́: Учи́телю благи́й! що зроби́ти мені́ до́брого, щоб ма́ти життя́ ві́чне?
17 Він же сказа́в йому́: чому́ ти назива́єш Мене́ благи́м? Ніхто́ не благи́й, як ті́льки оди́н Бог. Якщо́ ж хо́чеш увійти́ в життя́ ві́чне, дотри́муй за́повідей.
18 Гово́рить Йому́: яки́х? Іісу́с же сказа́в: не вбива́й; не перелю́бствуй; не кради́; не лжесві́дчи;
19 шану́й ба́тька й ма́тір; і: люби́ бли́жнього твого́, як само́го себе́.
20 Юна́к гово́рить Йому́: все це я збері́г з ю́ності моє́ї; чого́ ще не вистача́є мені́?
21 Іісу́с сказа́в йому́: коли́ хо́чеш бу́ти доскона́лим, піди́, прода́й майно́ твоє́ і розда́й убо́гим; і ма́тимеш скарб на небеса́х; і прихо́дь та йди слі́дом за Мно́ю.
22 Почу́вши сло́во те, юна́к відійшо́в у скорбо́ті, бо мав бага́то майна́.
23 Іісу́с же сказа́в у́чням Свої́м: і́стинно кажу́ вам, що тя́жко бага́тому ввійти́ в Ца́рство Небе́сне;
24 і ще кажу́ вам: ле́гше верблю́дові пройти́ крізь ву́шко го́лки, ніж бага́тому ввійти́ в Ца́рство Бо́же.
25 Почу́вши це, у́чні Його́ ду́же здивува́лись і сказа́ли: так хто ж мо́же спасти́сь?
26 Іісу́с, погля́нувши, сказа́в їм: лю́дям це неможли́во, Бо́гові ж усе́ можли́ве.
27 Тоді́ Петро́, відповіда́ючи, сказа́в Йому́: ось, ми залиши́ли все і пішли́ слі́дом за Тобо́ю; що ж нам бу́де?
28 Іісу́с же сказа́в їм: і́стинно говорю́ вам, що ви, котрі́ пішли́ за Мно́ю, при відно́вленні сві́ту, коли́ Син Людськи́й ся́де на престо́лі сла́ви Своє́ї, ся́дете і ви на дванадцятьо́х престо́лах суди́ти двана́дцять колі́н Ізра́їлевих.
29 І вся́кий, хто зали́шить дім, або браті́в, або сесте́р, або ба́тька, або ма́тір, або жі́нку, або діте́й, або зе́млі зара́ди і́мені Мого́, оде́ржить в стокра́т і успадку́є життя́ ві́чне.
30 І бага́то хто з пе́рших бу́дуть оста́нніми, і оста́нні пе́ршими.