Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Євангеліє від Матфея: Мф. 14:14–22
Глава 14
зач. 571У той час дійшла́ чу́тка до І́рода четвертовла́дника про Іісу́са
2і сказа́в прислу́жникам свої́м: це Іоа́нн Хрести́тель; він воскре́с з ме́ртвих, і тому́ чудеса́ ді́ються ним.
3Бо І́род взяв Іоа́нна, зв’яза́в його́ і посади́в у темни́цю че́рез Іродіа́ду, жі́нку Фили́па, бра́та свого́,
4тому́ що Іоа́нн говори́в йому́: не мо́жна тобі́ ма́ти її́.
5І хоті́в уби́ти його́, та побоя́вся наро́ду, бо вважа́ли його́ проро́ком.
6Під час святкува́ння дня наро́дження І́рода дочка́ Іродіа́ди танцюва́ла пе́ред зібрання́м і догоди́ла І́родові,
7тому́ він покля́вся да́ти їй, що б вона́ не попроси́ла.
8Вона́ ж, з намо́ви ма́тері своє́ї, сказа́ла: дай мені́ тут на блю́ді го́лову Іоа́нна Хрести́теля.
9І засмути́вся цар, але́, ра́ди кля́тви і тих, що возлежа́ли з ним, звелі́в да́ти їй.
10І посла́в відсікти́ го́лову Іоа́нну в темни́ці.
11І принесли́ го́лову його́ на блю́ді і дали́ діви́ці, а та відне́сла ма́тері свої́й.
12У́чні ж його́, прийшо́вши, взяли́ ті́ло і похова́ли його́; пішли́ і сповісти́ли Іісу́са.
13І, почу́вши, Іісу́с віддали́вся зві́дти на човні́ у пусти́нне мі́сце оди́н; а наро́д, почу́вши про те, пішо́в за Ним з міст пі́шки.
зач. 5814І, ви́йшовши, Іісу́с поба́чив бага́то люде́й, змилосе́рдився над ни́ми, і зціли́в неду́жих ї́хніх.
15Як наста́в ве́чір, підійшли́ до Ньо́го у́чні Його́ і ка́жуть: мі́сце тут пусти́нне і час уже́ пі́зній; відпусти́ люде́й, хай пі́дуть у се́лища і ку́плять собі́ ї́жу.
16Іісу́с же сказа́в їм, не тре́ба їм іти́, ви да́йте їм ї́сти.
17Вони́ ж ка́жуть Йому́: у нас тут ті́льки п’ять хлібі́в і дві риби́ни.
18Він сказа́в: принесі́ть їх Мені́ сюди́.
19І звелі́в наро́дові сі́сти на траву́ і, взя́вши п’ять хлібі́в і дві риби́ни, підня́в о́чі на не́бо, благослови́в, переломи́в і дав у́чням хліби́, а у́чні – наро́дові.
20І ї́ли всі і наси́тились; і набра́ли кускі́в, що зали́шились, двана́дцять по́вних ко́шиків;
21а тих, що ї́ли, було́ бли́зько п’яти́ ти́сяч чолові́к, крім жіно́к та діте́й.
зач. 5922І за́раз же звелі́в Іісу́с у́чням Свої́м сі́сти в чо́вен і відпра́витись рані́ш Ньо́го на той бік, по́ки Він відпу́стить наро́д.
23І, відпусти́вши наро́д, Він зійшо́в на го́ру помоли́тися на самоті́; і вве́чері залиша́вся там оди́н.
24А чо́вен був уже́ на сере́дині мо́ря, і би́ло його́ хви́лями, бо ві́тер був зустрі́чний.
25У четве́рту ж сторо́жу но́чі пішо́в Іісу́с до них, ідучи́ по мо́рю.
26І у́чні, поба́чивши, що Він іде́ по мо́рю, стриво́жились і говори́ли: це при́вид; і зі стра́ху скри́кнули.
27Але́ Іісу́с за́раз же заговори́в до них і сказа́в: заспоко́йтесь! це Я, не бі́йтеся.
28Петро́ сказа́в Йому́ у ві́дповідь: Го́споди! якщо́ це Ти, звели́ мені́ прийти́ до Те́бе по воді́.
29Він же сказа́в: іди́. І, ви́йшовши з човна́, Петро́ пішо́в по воді́, щоб підійти́ до Іісу́са,
30та, поба́чивши си́льний ві́тер, зляка́вся, і, коли́ поча́в тону́ти, закрича́в: Го́споди, спаси́ мене́!
31Іісу́с за́раз же простя́г ру́ку, підтри́мав його́ і гово́рить йому́: малові́рний! чого́ ти засумніва́вся?
32І, як увійшли́ вони́ в чо́вен, ві́тер стих.
33Ті, що були́ в човні́, підійшли́, поклони́лися Йому́ й сказа́ли: воі́стину Ти Син Бо́жий.
34Перепра́вившись, вони́ прибули́ в зе́млю Геннісаре́тську.
зач. 6035Жи́телі того́ мі́ста, впізна́вши Його́, да́ли зна́ти по всій тій око́лиці і принесли́ до Ньо́го всіх неду́жих,
36і проси́ли Його́, щоб ті́льки доторкну́тися до кра́ю оде́жі Його́; і ті, що доторка́лися, зціля́лись.