Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Євангеліє від Матфея: Мф. 10:32–33, 37–38; 19:27–30
Глава 10
1І покли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, Він дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами, щоб виганя́ти їх і зціля́ти вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч.
2Двана́дцяти ж Апо́столів імена́ такі́: пе́рший Си́мон, що зве́ться Петро́м, і Андрі́й, брат його́, Я́ків Зеведе́їв і Іоа́нн, брат його́,
3Фили́п і Варфоломі́й, Фома́ і Матфе́й ми́тар, Я́ків Алфе́їв і Левве́й, про́званий Фадде́єм,
4Си́мон Канані́т та Іу́да Іскаріо́т, котри́й і зра́див Його́.
5Цих дванадцятьо́х посла́в Іісу́с і запові́в їм, гово́рячи: на шлях до язи́чників не ході́ть, і в мі́сто Самаря́нське не вхо́дьте;
6а йді́ть кра́ще до заги́блих ове́ць до́му Ізра́їлевого;
7хо́дячи ж, пропові́дуйте, що набли́зилось Ца́рство Небе́сне;
8хво́рих зціля́йте, прокаже́них очища́йте, ме́ртвих воскреша́йте, бі́сів виганя́йте; як дар оде́ржали, як дар дава́йте.
зач. 359Не бері́ть з собо́ю ні зо́лота, ні срі́бла, ані́ мі́ді в пояси́ свої́,
10ні торби́ни на доро́гу, ні двох оде́ж, ні взуття́, ані́ по́соха, бо той, хто тру́диться, досто́йний нагоро́ди своє́ї.
11В яке́ б мі́сто або се́лище не ввійшли́ ви, дові́дуйтесь, хто в ньо́му досто́йний є, і там залиша́йтесь, до́ки не ви́йдете;
12а вхо́дячи в дім, привіта́йте його, ка́жучи: мир до́му цьому́;
13і якщо́ бу́де дім досто́йний, то мир ваш зі́йде на ньо́го; якщо́ ж не бу́де досто́йний, то мир ваш до вас поверне́ться.
14А коли́ хто не при́йме вас і не послу́хає слів ва́ших, то, вихо́дячи з до́му чи з мі́ста того́, обтрусі́ть по́рох з ніг ва́ших;
15і́стинно кажу́ вам: відра́дніше бу́де землі́ Содо́мській і Гомо́ррській в день су́дний, ніж мі́сту тому́.
зач. 3616Ось, Я посила́ю вас, як ове́ць помі́ж вовкі́в: ото́ж бу́дьте му́дрі, як змі́ї, і прості́, як го́луби.
17Остеріга́йтеся ж люде́й: бо вони́ видава́тимуть вас на суди́лища і в свої́х синаго́гах би́тимуть вас,
18і поведу́ть вас до прави́телів і царі́в за Ме́не на сві́дчення пе́ред ни́ми та язи́чниками.
19Коли́ ж видава́тимуть вас, не турбу́йтеся, як або́ що говори́ти; бо в той час дано́ бу́де вам, що сказа́ти,
20бо не ви бу́дете говори́ти, а Дух Отця́ ва́шого говори́тиме у вас.
21Ви́дасть же брат бра́та на сме́рть і ба́тько си́на; і повста́нуть ді́ти на батькі́в, і уб’ю́ть їх;
22і бу́дуть вас нена́видіти всі за ім’я́ Моє́; а хто ви́терпить до кінця́, той спасе́ться.
зач. 3723Коли́ ж гони́тимуть вас в одному́ мі́сті, біжі́ть у і́нше. Бо і́стинно кажу́ вам: не всти́гнете обійти́ міст Ізра́їлевих, як при́йде Син Людськи́й.
24У́чень не ви́щий за вчи́теля і слуга́ не ви́щий за госпо́даря свого́.
25До́сить для у́чня, щоб він був, як учи́тель його́, і для слуги́, щоб він був, як госпо́дар його́. Якщо́ госпо́даря до́му назва́ли веєльзеву́лом, то чи не тим бі́льше домашні́х його́?
26О́тже, не бі́йтесь їх, бо нема́ нічо́го прихо́ваного, що не відкри́лося б, і тає́много, що не ста́ло б відо́мим.
27Що кажу́ вам у те́мряві, говорі́ть при сві́тлі, і що чу́єте на ву́хо, пропові́дуйте на покрі́влях.
28І не бі́йтесь тих, що вбива́ють ті́ло, а душі́ не можуть уби́ти; але́ бі́йтесь бі́льше Того́, Хто мо́же і ду́шу і ті́ло погуби́ти в геє́ні.
29Чи не дві малі́ пта́шки продаю́ться за оди́н асса́рій? І жо́дна з них не впаде́ на зе́млю без во́лі Отця́ ва́шого;
30у вас же і воло́сся на голові́ все порахо́вано;
31не бі́йтеся ж: ви кра́щі за багатьо́х мали́х пташо́к.
зач. 3832Ото́ж ко́жного, хто ви́знає Мене́ пе́ред людьми́, того́ ви́знаю і Я пе́ред Отце́м Мої́м Небе́сним;
33а хто зрече́ться Мене́ пе́ред людьми́, зречу́сь того́ і Я пе́ред Отце́м Мої́м Небе́сним.
34Не ду́майте, що Я прийшо́в принести́ мир на зе́млю; не мир прийшо́в Я принести́, а меч,
35бо Я прийшо́в розлучи́ти си́на з ба́тьком його́, і дочку́ з ма́тір’ю її́, і неві́стку із свекру́хою її́.
36І вороги́ люди́ні – дома́шні її́.
зач. 3937Хто лю́бить ба́тька чи ма́тір бі́льше, ніж Мене́, недосто́йний Мене́; і хто лю́бить си́на чи дочку́ бі́льше, ніж Мене́, недосто́йний Мене́;
38і хто не бере́ хреста́ свого́ і йде слі́дом за Мно́ю, той недосто́йний Мене́.
39Хто зберіга́є ду́шу свою́, загу́бить її́, а хто загу́бить ду́шу свою́ зара́ди Мене́, збереже́ її́.
40Хто вас прийма́є, той прийма́є Мене́, а хто прийма́є Мене́, прийма́є Того́, Хто посла́в Мене́;
41хто прийма́є проро́ка в ім’я́ проро́ка, оде́ржить нагоро́ду проро́ка; і хто прийма́є пра́ведника в ім’я́ пра́ведника, оде́ржить нагоро́ду пра́ведника.
42І хто напо́їть одного́ з мали́х цих ті́льки ча́шею холо́дної води́, в ім’я́ у́чня, і́стинно кажу́ вам, не втра́тить нагоро́ди своє́ї.
Глава 19
1Коли́ Іісу́с скінчи́в слова́ ці, то ви́йшов з Галіле́ї і прийшо́в у зе́млі Іуде́йські, Заіорда́нською стороно́ю.
2За Ним пішло́ ба́гато люде́й, і Він зціли́в їх там.
зач. 783І приступи́ли до Ньо́го фарисе́ї і, спокуша́ючи Його́, говори́ли Йому́: чи за вся́ку прови́ну дозво́лено чолові́кові розво́дитися з жі́нкою своє́ю?
4Він сказа́в їм у ві́дповідь: чи не чита́ли ви, що Той, Хто створи́в, на поча́тку чолові́ка і жі́нку створи́в їх?.
5І сказа́в: тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є єди́ною пло́ттю.
6Тож вони́ вже не дво́є, а плоть єди́на. О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.
7Вони́ ка́жуть Йому́: чому́ ж Мойсе́й запові́дав дава́ти розвідни́й лист і розво́дитися з не́ю?
8Він гово́рить їм: Мойсе́й че́рез жорстокосе́рдість ва́шу дозво́лив вам розво́дитися з жінка́ми ва́шими; а споча́тку не було́ так;
9Я ж кажу́ вам: хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю не з вини́ пере́любу і ві́зьме шлюб з дру́гою, той перелю́бствує; і хто одру́житься з розве́деною, той перелю́бствує.
10У́чні Його́ гово́рять Йому́: якщо́ така́ пови́нність чолові́ка пе́ред жі́нкою, то кра́ще не одру́жуватись.
11Він же сказа́в їм: не всі сприйма́ють це сло́во, а кому́ дано́,
12бо є скопці́, що з утро́би ма́терньої народи́лись таки́ми; і є скопці́, які́ оско́плені від люде́й; і є скопці́, котрі́ самі́ себе́ зроби́ли скопця́ми зара́ди Ца́рства Небе́сного. Хто мо́же вмісти́ти, хай вмі́стить.
13Тоді́ привели́ до Ньо́го діте́й, щоб Він покла́в на них ру́ки і помоли́вся; у́чні ж не дозволя́ли їм.
14Але́ Іісу́с сказа́в: пусті́ть діте́й і не забороня́йте їм прихо́дити до Ме́не, бо таки́х є Ца́рство Небе́сне.
15І, покла́вши на них ру́ки, пішо́в зві́дти.
зач. 7916І ось, хтось, підійшо́вши, сказа́в Йому́: Учи́телю благи́й! що зроби́ти мені́ до́брого, щоб ма́ти життя́ ві́чне?
17Він же сказа́в йому́: чому́ ти назива́єш Мене́ благи́м? Ніхто́ не благи́й, як ті́льки оди́н Бог. Якщо́ ж хо́чеш увійти́ в життя́ ві́чне, дотри́муй за́повідей.
18Гово́рить Йому́: яки́х? Іісу́с же сказа́в: не вбива́й; не перелю́бствуй; не кради́; не лжесві́дчи;
19шану́й ба́тька й ма́тір; і: люби́ бли́жнього твого́, як само́го себе́.
20Юна́к гово́рить Йому́: все це я збері́г з ю́ності моє́ї; чого́ ще не вистача́є мені́?
21Іісу́с сказа́в йому́: коли́ хо́чеш бу́ти доскона́лим, піди́, прода́й майно́ твоє́ і розда́й убо́гим; і ма́тимеш скарб на небеса́х; і прихо́дь та йди слі́дом за Мно́ю.
22Почу́вши сло́во те, юна́к відійшо́в у скорбо́ті, бо мав бага́то майна́.
23Іісу́с же сказа́в у́чням Свої́м: і́стинно кажу́ вам, що тя́жко бага́тому ввійти́ в Ца́рство Небе́сне;
24і ще кажу́ вам: ле́гше верблю́дові пройти́ крізь ву́шко го́лки, ніж бага́тому ввійти́ в Ца́рство Бо́же.
25Почу́вши це, у́чні Його́ ду́же здивува́лись і сказа́ли: так хто ж мо́же спасти́сь?
26Іісу́с, погля́нувши, сказа́в їм: лю́дям це неможли́во, Бо́гові ж усе́ можли́ве.
27Тоді́ Петро́, відповіда́ючи, сказа́в Йому́: ось, ми залиши́ли все і пішли́ слі́дом за Тобо́ю; що ж нам бу́де?
28Іісу́с же сказа́в їм: і́стинно говорю́ вам, що ви, котрі́ пішли́ за Мно́ю, при відно́вленні сві́ту, коли́ Син Людськи́й ся́де на престо́лі сла́ви Своє́ї, ся́дете і ви на дванадцятьо́х престо́лах суди́ти двана́дцять колі́н Ізра́їлевих.
29І вся́кий, хто зали́шить дім, або браті́в, або сесте́р, або ба́тька, або ма́тір, або жі́нку, або діте́й, або зе́млі зара́ди і́мені Мого́, оде́ржить в стокра́т і успадку́є життя́ ві́чне.
30І бага́то хто з пе́рших бу́дуть оста́нніми, і оста́нні пе́ршими.