Біблія українською мовою

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 16
1: Сказав же Господь і учням Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно;
2: і, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? дай звіт про управительство твоє: бо ти не можеш більше керувати.
3: Тоді управитель сказав сам в собі: що мені робити? господар мій відбирає в мене управління домом: копати не можу, просити соромлюсь;
4: знаю, що зробити, щоб прийняли мене в свої доми, коли буду усунутий від управління домом.
5: І, покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму?
6: Він сказав: сто мір олії. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п'ятдесят.
7: Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят.
8: І похвалив господар управителя невірного, що розсудливо зробив; бо сини віку цього здогадливіші синів світла в роді своїм.
9: І Я кажу вам: здобувайте собі друзів багатством неправедним, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі.
10: Вірний у малому і у великому вірний; а невірний у малому невірний і у великому.
11: Отже, якщо ви в неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне?
12: І якщо не були вірні в чужому, хто вам дасть ваше?
13: Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному виявлятиме старанність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні.
14: Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього.
15: Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзотне перед Богом.
16: Закон і пророки до Іоанна; з цього часу Царство Боже благовіствується, і всякий зусиллям входить у нього.
17: Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону пропаде.
18: Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
19: Один чоловік був багатий, одягався в порфіру і віссон і щодня розкішно бенкетував.
20: Був також один убогий, на ім'я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах
21: і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача, і пси, приходячи, лизали струпи його.
22: Прийшов час вмерти вбогому і віднесений був Ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його.
23: І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його
24: і, голосно закричавши, сказав: отче Аврааме! змилосердься наді мною і пошли Лазаря, хай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум'ї цьому.
25: Але Авраам сказав: чадо! згадай, що ти одержав уже добре твоє в житті твоєму, а Лазар – зле; отже, тепер він тут утішається, а ти страждаєш;
26: і до всього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не можуть, так само звідти до нас не переходять.
27: Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого,
28: бо в мене є п'ять братів; хай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки.
29: Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; хай слухають їх.
30: Він же сказав: ні, отче Аврааме! але коли хто з мертвих прийде до них, покаються.
31: Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;
2: краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3: Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;
4: і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.
5: І сказали Апостоли Господу: примнож в нас віру.
6: Господь сказав: коли б ви мали віру як зерно гірчичне і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
7: Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
8: Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
9: Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
10: Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні, бо зробили те, що повинні були зробити.
11: Йдучи до Ієрусалима, Він проходив між Самарією та Галілеєю.
12: І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік
13: і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.
14: Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.
15: Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16: і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.
17: Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев'ять?
18: чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?
19: І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
20: А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже, відповідав їм: не прийде Царство Боже помітно,
21: і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо ось, Царство Боже всередині вас є.
22: Сказав також учням: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, і не побачите;
23: і скажуть вам: ось, тут, або: ось, там,– не ходіть і не ганяйтесь,
24: бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
25: Але спочатку належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26: І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27: їли, пили, женились, виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп і погубив усіх.
28: Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29: а в той день, в який Лот вийшов з Содому, линув з неба дощ з вогнем і сіркою і знищив усіх;
30: так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
31: У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, той не сходь їх взяти; і хто буде на полі, хай не повертається назад.
32: Згадуйте жінку Лотову.
33: Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
34: Кажу вам: в ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться;
35: дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;
36: двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
37: На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.