Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Євангеліє від Луки: Лк. 13:1–9
Глава 13
зач. 701У той час де́які прийшли́ і розповіли́ Йому́ про галіле́ян, кров яки́х Піла́т зміша́в з же́ртвами ї́хніми.
2Іісу́с сказа́в їм на це: чи ду́маєте ви, що ці галіле́яни були́ грішні́ші за всіх галіле́ян, що так постражда́ли?
3Ні, кажу́ вам; але́, якщо́ не пока́єтесь, усі́ так са́мо заги́нете.
4Або́ ду́маєте, що ті вісімна́дцять, на яки́х упа́ла ба́шта Сілоа́мська і поби́ла їх, були́ ви́нні бі́льше за всіх, що живу́ть в Ієрусали́мі?
5Ні, кажу́ вам; але́, якщо́ не пока́єтесь, усі́ так са́мо заги́нете.
6І сказа́в цю при́тчу: оди́н чолові́к мав у своє́му виногра́днику поса́джену смоко́вницю, і прийшо́в шука́ти пло́ду на ній і не знайшо́в;
7і сказа́в виногра́дареві: ось, треті́й рік я прихо́джу шука́ти пло́ду на цій смоко́вниці і не знахо́джу; зруба́й її́: наві́що вона́ і зе́млю займа́є?
8Але́ він сказа́в йому́ у ві́дповідь: госпо́дарю! зали́ш її́ і на цей рік, по́ки я обкопа́ю її́ і обкладу́ гно́єм, –
9чи не дасть пло́ду; а якщо́ ні, насту́пного ро́ку зруба́єш її́.
зач. 7110В одні́й із синаго́г Він учи́в у субо́ту.
11Там була́ жі́нка, що ма́ла ду́ха не́мочі ро́ків вісімна́дцять: вона́ була́ ско́рчена і нія́к не могла́ ви́прямитись.
12Іісу́с, поба́чивши її́, покли́кав і сказа́в їй: жі́нко! ти ви́зволена від твоє́ї неду́ги.
13І покла́в на не́ї ру́ки; і вона́ за́раз же ви́прямилась і почала́ сла́вити Бо́га.
14При цьо́му нача́льник синаго́ги, обу́рюючись, що Іісу́с зціли́в її́ в субо́ту, сказа́в наро́дові: є шість днів, в які́ дозво́лено роби́ти; в ті і прихо́дьте зціля́тися, а не в день субо́тній.
15Госпо́дь сказа́в йому́ у ві́дповідь: лицемі́ре! чи не відв’я́зує ко́жний з вас у субо́ту вола́ свого́ або́ осла́ від я́сел, і не веде́ напува́ти?
16А цю дочку́ Авраа́мову, яку́ зв’яза́в сатана́ ось уже́ вісімна́дцять ро́ків, чи не нале́жало ви́зволити від цих пут у день субо́тній?
17І коли́ Він говори́в це, усі́, хто проти́вився Йому́, засоро́мились; і весь наро́д раді́в за всі сла́вні діла́ Його́.
зач. 7218Він же сказа́в: до чого́ поді́бне Ца́рство Бо́же? і до чого́ уподі́бню його́?
19Воно́ поді́бне до зерна́ гірчи́чного, яке́ чолові́к взяв і посади́в у своє́му саду́; і ви́росло, і ста́ло вели́ким де́ревом, і птахи́ небе́сні хова́лись у гілка́х його́.
20Ще сказа́в: до чого́ уподі́бню Ца́рство Бо́же?
21Воно́ поді́бне до заква́ски, яку́ жі́нка, взя́вши, покла́ла в три мі́ри бо́рошна, аж до́ки не вки́сло все.
22І прохо́див че́рез міста́ і се́ла, і вчив, пряму́ючи до Ієрусали́ма.
23Оди́н чолові́к сказа́в Йому́: Го́споди! невже́ ма́ло тих, що спаса́ються? а Він сказа́в їм:
24подвиза́йтеся увійти́ че́рез вузькі́ воро́та, бо, кажу́ вам, бага́то бу́де таки́х, які́ намага́тимуться увійти́, і не змо́жуть.
25Коли́ госпо́дар до́му вста́не і зачи́нить две́рі, тоді́ ви, стоячи́ надво́рі, почне́те сту́кати у две́рі і говори́ти: Го́споди! Го́споди! відчини́ нам; а Він ска́же вам у ві́дповідь: не зна́ю вас, зві́дки ви.
26Тоді́ почне́те говори́ти: ми ї́ли і пили́ пе́ред Тобо́ю, і на ву́лицях на́ших Ти вчив.
27А Він ска́же: говорю́ вам: не зна́ю вас, зві́дки ви; відійді́ть від Ме́не всі, хто чи́нить непра́вду.
28Там бу́де плач і скре́гіт зубі́в, коли́ поба́чите Авраа́ма, Ісаа́ка і Я́кова і всіх проро́ків у Ца́рстві Бо́жому, а себе́ ви́гнаними геть.
29І при́йдуть від схо́ду і за́ходу, від пі́вночі й від пі́вдня, і возля́жуть у Ца́рстві Бо́жому.
30І ось, є оста́нні, що бу́дуть пе́ршими, і є пе́рші, що бу́дуть оста́нніми.
зач. 7331У той день прийшли́ де́які з фарисе́їв і сказа́ли Йому́: ви́йди і піди́ зві́дси, бо І́род хо́че Тебе́ вби́ти.
32І сказа́в їм: піді́ть і скажі́ть оті́й лиси́ці: ось, виганя́ю бі́сів і зціля́ю сього́дні і за́втра, і на тре́тій день закі́нчу;
33а втім, Мені́ тре́ба ходи́ти сього́дні, за́втра і в насту́пний день, бо не бува́є, щоб проро́к заги́нув по́за Ієрусали́мом.
34Ієрусали́ме! Ієрусали́ме! що вбива́в проро́ків і камі́нням побива́в по́сланих до те́бе! скі́льки разі́в хоті́в Я зібра́ти діте́й твої́х, як пта́шка пташеня́т свої́х під кри́ла, і ви не захоті́ли!
35Ось, залиша́ється вам дім ваш пусти́й. Кажу́ ж вам, що ви не поба́чите Мене́, до́ки не при́йде час, коли́ ска́жете: благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє!