Біблія українською мовою

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Коли в одному місці Він молився і перестав, один з учнів Його сказав Йому: Господи! навчи нас молитися, як і Іоанн навчив учнів своїх.
2: Він сказав їм: коли молитесь, кажіть: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім'я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі;
3: хліб наш насущний подавай нам щоденно;
4: і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо всякому боржнику нашому; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
5: І сказав їм: припустимо, що хтонебудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! позич мені три хлібини,
6: бо друг мій зайшов до мене з дороги, і мені нічого дати йому;
7: а той зсередини скаже йому у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі.
8: Якщо, кажу вам, він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки просить.
9: І Я скажу вам: просіть, і дано буде вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам,
10: бо кожний, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.
11: Який з вас батько, коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? або коли попросить риби, подасть йому змію замість риби?
12: або, якщо попросить яйця, подасть йому скорпіона?
13: Отже, якщо ви, будучи лихими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього.
14: Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий став говорити; і народ здивувався.
15: Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою веєльзевула, князя бісівського.
16: А інші, спокушаючи, вимагали від Нього знамення з неба.
17: Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє, і дім, який розділиться сам в собі, упаде;
18: якщо ж сатана сам в собі розділився, то як встоїть його царство? А ви говорите, що Я силою веєльзевула виганяю бісів;
19: і якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями.
20: Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то значить прийшло до вас Царство Боже.
21: Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці;
22: коли ж сильніший за нього нападе на нього і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою розділить.
23: Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.
24: Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою і, не знаходячи, каже: повернусь до дому свого, звідки вийшов;
25: і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним;
26: тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших, ніж сам, і, увійшовши, живуть там,– і буває для людини тієї останнє гірше першого.
27: Коли ж Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!
28: А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його.
29: Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий, він знамення шукає, і знамення не буде дано йому, крім знамення Іони пророка;
30: бо як Іона був знаменням ніневітянам, так буде і Син Людський родові цьому.
31: Цариця південна встане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі приходила послухати мудрість Соломонову; а ось, тут більше від Соломона.
32: Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись від проповіді Іониної, і ось, тут більше від Іони.
33: Ніхто, засвітивши свічку, не ставить її в закритому місці чи під посудиною, а на підсвічнику, щоб усі, що входять, бачили світло.
34: Світильник для тіла є око; отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле; а якщо воно буде лукаве, то і тіло твоє буде темне.
35: Отож дивись: світло, що в тобі, чи не є темрява?
36: Якщо ж тіло твоє все світле і не має жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлював тебе.
37: Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг.
38: Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не помив рук перед обідом.
39: Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чаші і блюда, а нутро ваше сповнене грабування та лукавства.
40: Нерозумні! чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
41: Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте.
42: Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м'яти, рути і всяких овочів, а не дбаєте про суд і любов Божу: це треба робити, і того не залишати.
43: Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на народних зібраннях.
44: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви – як ті невідомі гроби, над якими люди ходять і не знають того.
45: На це хтось із законників сказав Йому: Учителю! говорячи це, Ти і нас ображаєш.
46: Але Він сказав: і вам, законникам, горе, що обтяжуєте людей тягарями непосильними, а самі жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них.
47: Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші:
48: цим ви свідчите про діла батьків ваших і погоджуєтеся з ними, бо вони повбивали пророків, а ви будуєте їм гробниці.
49: Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і Апостолів, і одних уб'ють, а інших виженуть;
50: хай запитається з роду цього за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,
51: від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, запитається з роду цього.
52: Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, перешкодили.
53: Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже сердитись і приступати до Нього, вимагаючи від Нього відповіді на багато що,
54: підкопуючись під Нього, і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити спершу до учнів Своїх: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
2: Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, чого б не дізналися.
3: Тому те, що ви сказали в пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в будинках, те буде проголошене на покрівлях.
4: Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть;
5: але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після вбивства вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся.
6: Чи не п'ять малих птахів продаються за два ассарія? і жоден з них не забутий Богом.
7: А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
8: Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими;
9: а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими.
10: І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто скаже хулу на Святого Духа, тому не проститься.
11: Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати, або що говорити,
12: бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
13: Хтось з народу сказав Йому: Учителю! скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною.
14: Він же сказав чоловікові тому: хто поставив Мене судити чи ділити вас?
15: При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
16: І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива;
17: і міркував він в собі: що мені робити? нема куди мені зібрати плодів моїх.
18: І сказав: ось що зроблю: зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє,
19: і скажу душі моїй: душа! багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
20: Але Бог сказав йому: нерозумний! цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?
21: Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
22: Сказав учням Своїм: тому кажу вам, – не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла,– в що вдягнутися:
23: душа більша за їжу, і тіло – за одежу.
24: Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них нема ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів?
25: І хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
26: Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого ж піклуєтесь про інше?
27: Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них.
28: Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
29: Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не турбуйтесь,
30: бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, що ви маєте потребу в тому;
31: перш над усе шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
32: Не бійся, мале стадо! бо Отець ваш благоволив дати вам Царство.
33: Продавайте майно ваше і давайте милостиню. Приготуйте собі гаманці, що не старіють, і скарби, що не зменшуються на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не точить,
34: бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
35: Хай будуть чресла ваші підперезані і світильники засвічені.
36: І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
37: Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде їх пильнуючими; істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх, та, підходячи, служитиме їм.
38: І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
39: Ви знаєте, що коли б знав господар дому, о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
40: Будьте ж і ви готові, бо в який час не сподіваєтесь, прийде Син Людський.
41: Тоді сказав Йому Петро: Господи! чи до нас притчу цю говориш, чи до всіх?
42: Господь же сказав: хто вірний і мудрий домоправитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
43: Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
44: Істинно кажу вам: над усім добром своїм поставить його.
45: Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватись,–
46: то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
47: Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий, і не робив за волею його, буде багато битий;
48: а той, хто не знав і зробив те, за що треба карати, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато доручено, з того більше й запитається.
49: Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
50: Хрещенням маю Я хреститися; і як Я тужу, поки це здійсниться!
51: Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення;
52: бо віднині п'ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох:
53: батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54: Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так;
55: і коли віє південний вітер, говорите: спека буде; і буває.
56: Лицеміри! лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
57: Чому ж ви і по собі не судите, що має бути?
58: Коли ти йдеш з суперником своїм до правителя, то дорогою подбай визволитися від нього, щоб він не привів тебе до судді, а суддя не віддав тебе катові, а кат не кинув би тебе в темницю.
59: Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси і останнього мідяка.