Біблія українською мовою
Старий Завіт – переклад Івана Огієнка
Новий Завіт – переклад Волинської єпархії Української Православної Церкви
Книга Левит
| ← попередній розділ | наступний розділ → |
1: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2: скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господніх і зробить що-небудь, чого не треба робити;
3: якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ,— то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх,
4: і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом;
5: і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання,
6: і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища;
7: і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання;
8: і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
9: і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це,
10: як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення;
11: а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його,
12: усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде.
13: Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна,
14: то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання;
15: і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом;
16: І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання,
17: і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища],
18: і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання;
19: і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику;
20: і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм;
21: і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади.
22: А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен,
23: то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад,
24: і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх;
25: і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення;
26: і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому.
27: Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде,
28: то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив,
29: і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення;
30: і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
31: і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому.
32: А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад,
33: і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення;
34: і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
35: і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому.
| ← попередній розділ | наступний розділ → |
1: Ось закон про жертву за провину: це велика святиня;
2: жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків;
3: той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі,
4: і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це;
5: і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину.
6: Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня.
7: Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї.
8: І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові;
9: і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його;
10: і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому.
11: Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу:
12: якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм;
13: крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній;
14: одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви;
15: м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку.
16: Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна,
17: а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні;
18: якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх;
19: м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий;
20: якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого;
21: і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого.
22: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
23: скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте.
24: Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його;
25: тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого;
26: і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби;
27: а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого.
28: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
29: скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу;
30: своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім;
31: жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його;
32: і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові:
33: хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку;
34: бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих.
35: Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства,
36: яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх.—
37: Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну,
38: який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх.
| ← попередній розділ | наступний розділ → |
1: І говорив Господь Мойсеєві після смерти двох синів Ааронових, коли вони, приступивши [з чужим огнем] перед лице Господнє, померли,
2: і сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону, братові твоєму, щоб він не в усякий час входив у святилище за завісу перед кришку [очистилище], що на ковчезі [одкровення], щоб йому не померти, бо над кришкою Я буду являтися у хмарі.
3: Ось з чим повинен входити Аарон у святилище: з тельцем у жертву за гріх і з бараном у всепалення;
4: священний лляний хітон повинен він надівати, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперезується, і лляний кидар одягає: це священні одежі; і нехай омиває він тіло своє водою і зодягає їх;
5: і від громади синів Ізраїлевих нехай візьме [з отари кіз] двох козлів у жертву за гріх і одного барана у всепалення.
6: І принесе Аарон тельця в жертву за гріх за себе й очистить себе і дім свій.
7: І візьме двох козлів і поставить їх перед лицем Господнім при вході до скинії зібрання;
8: і кине Аарон щодо обох козлів жереби: один жереб для Господа, а інший жереб для відпущення;
9: і приведе Аарон козла, на якого випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх,
10: а козла, на якого випав жереб для відпущення, поставить живого перед Господом, щоб звершити над ним очищення і відіслати його в пустелю для відпущення [і щоб він поніс на собі їхні беззаконня в землю непрохідну].
11: І приведе Аарон тельця в жертву за гріх за себе, і очистить себе і дім свій, і заколе тельця в жертву за гріх за себе;
12: і візьме розпаленого вугілля повну кадильницю з жертовника, який перед лицем Господнім, і запашного дрібно стовченого куріння повну жменю, і внесе за завісу;
13: і покладе куріння на вогонь перед лицем Господнім, і хмара куріння покриє кришку, що над ковчегом одкровення, щоб йому не померти;
14: і візьме крови тельця і покропить перстом своїм кришку спереду і перед кришкою, сім разів покропить кров’ю з перста свого.
15: І заколе козла в жертву за гріх за народ, і внесе кров його за завісу, і зробить з кров’ю його те саме, що робив із кров’ю тельця, і покропить нею кришку і перед кришкою,—
16: і очистить святилище від нечистот синів Ізраїлевих і від злочинів їхніх, в усіх гріхах їхніх. Так повинен вчинити він і зі скинією зібрання, що знаходиться в них, серед нечистот їхніх.
17: Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його. І так очистить він себе, дім свій і всю громаду Ізраїлеву.
18: І вийде він до жертовника, який перед лицем Господнім, і очистить його, і візьме крови тельця і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків,
19: і покропить його кров’ю з перста свого сім разів, і очистить його, і освятить його від нечистот синів Ізраїлевих.
20: І звершивши очищення святилища, скинії зібрання і жертовника [і очистивши священиків], приведе він живого козла,
21: і покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлевих і всі злочини їхні і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з призначеною людиною в пустелю:
22: і понесе козел на собі всі беззаконня їхні у землю непрохідну, і пустить він козла в пустелю.
23: І ввійде Аарон у скинію зібрання і зніме лляний одяг, який одягав, входячи у святилище, і залишить його там,
24: і омиє тіло своє водою на святому місці, і зодягне одежу свою, і вийде і звершить всепалення за себе і всепалення за народ, і очистить себе, [дім свій] і народ [і священиків];
25: а жиром жертви за гріх покадить на жертовнику.
26: І той, хто відводив козла для відпущення, повинен вимити одежу свою, омити тіло своє водою, і потім може ввійти у стан.
27: А тельця за гріх і козла за гріх, кров яких внесена була для очищення святилища, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їх і м’ясо їх і нечистоту їх;
28: хто спалить їх, той повинен вимити одежу свою й омити тіло своє водою, і після того може ввійти у стан.
29: І нехай буде це для вас вічною постановою: у сьомий місяць, в десятий [день] місяця смиряйте душі ваші і ніякої справи не робіть, ні тубілець, ні прибулець, що оселився між вами,
30: тому що в цей день очищають вас, щоб зробити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед лицем Господнім;
31: це субота спокою для вас, смиряйте душі ваші: це постанова вічна.
32: Очищати ж повинен священик, який помазаний і який освячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого: і зодягне він лляну одежу, одежу священну,
33: і очистить Святе Святих і скинію зібрання, і жертовник очистить, і священиків і весь народ громади очистить.
34: І нехай буде це для вас вічною постановою: очищати синів Ізраїлевих від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І зробив він так, як повелів Господь Мойсеєві.
| ← попередній розділ | наступний розділ → |